На порядку денному чергового пленарного засідання Верховної Ради 23 листопада головним став розгляд проекту республіканського бюджету на 2023 рік.
Міністр фінансів Олена Рускевич ознайомила депутатів з документом і зазначила, що він був сформований на основі прогнозованих суб’єктами господарювання показників і результатів фінансово-економічної діяльності з урахуванням попередніх оцінок основних макроекономічних параметрів на 2023 рік, які впливають на формування бази оподаткування.
Бюджет залишиться соціально орієнтованим. Діятимуть цільові фонди та державні цільові програми. Заплановані доходи консолідованого бюджету 2023 року складають трохи більше ніж 4 млрд рублів.
Ситуацію, що склалася в нашій республіці з кінця жовтня, запровадження надзвичайного економічного стану та зупинення великих промислових підприємств, основних платників податків, передбачити ніхто не міг. Тому проект закону складався без урахування нинішніх недонадходжень до бюджету.
Голова Верховної Ради Олександр Коршунов висловився з приводу економічної ситуації, яка впливатиме на бюджет: «Спрогнозувати точні недонадходження до бюджету сьогодні практично неможливо через те, що не зовсім зрозуміло, як розвиватимуться події на енергетичному ринку. Основне посилання депутатів Верховної Ради було спрямоване на те, щоб збалансувати бюджет, не ухвалювати нових соціальних зобов’язань, тому що основне завдання наступного року – виконати всі соціальні зобов’язання в повному обсязі та у строк у всіх напрямках. Це стосується і пенсій, і допомоги, й заробітних плат – усіх соціально захищених статей».
Олександр Вікторович наголосив на тому, що пенсії, виплати, заробітна плата працівників бюджетної сфери не зменшуватимуться і виплачуватимуться в повному обсязі та у відповідний строк. Це спільна позиція всіх органів державного управління.
У 2023 році витрати на державні цільові програми в галузі охорони здоров’я та соціального захисту також, як і в попередні роки, віднесені до соціально значущих витрат, що підлягають фінансуванню шляхом використання коштів бюджетів різних рівнів у першочерговому порядку.
Члени вищого законодавчого органу ухвалили закон про республіканський бюджет у першому читанні. Робота над головним фінансовим документом продовжиться в режимі другого читання.
На пленарному засіданні народні обранці ухвалили також низку законопроектів в остаточному читанні. Один із них стосується захисту прав підприємців. Йдеться про можливість оскаржити результати різних перевірок. На пропозицію бізнес-спільноти депутати уточнили, що свої зауваження чи незгоду підприємці можуть надіслати протягом п’яти робочих днів з моменту підписання акту перевірки (раніше в законі не було прописано, яких днів – календарних чи робочих).
Доповнення до закону «Про основи податкової системи в ПМР» Верховна Рада прийняла в другому остаточному читанні.
У законі «Про зайнятість населення» народні обранці уточнили умови визнання безробітними громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, не маючи статусу юридичної особи, – якщо реєстрацію як індивідуального підприємця визнано такою, що втратила чинність, або якщо людина прийняла рішення припинити свою діяльність, як індивідуальний підприємець. Поправки прийнято в другому остаточному читанні.
У третьому остаточному читанні був ухвалений законопроект про зміни та доповнення до Житлового кодексу. Нові поправки захищають права дітей, якщо вони жили в муніципальному житлі за договором комерційного чи соціального найму до смерті батька чи опікуна. Ініціювала законопроект група депутатів Верховної Ради. Відтепер не потрібна буде згода наймача для того, щоб до неповнолітнього, який залишився без піклування, могли вселити за договором соціального найму єдиного батька, опікуна або піклувальника. У зв’язку з коригуванням Житлового кодексу законодавці ухвалили відповідні поправки до Цивільного кодексу ПМР.
Микола ЮРКЕВИЧ
Фото прес-служби Верховної Ради