Місто воїнської слави Дубоссари, а разом з ним і вся республіка, 13 грудня відзначили 31-і роковини третього нападу збройних формувань Молдови. Його ще називають першим боєм захисників Придністров’я з молдовським спецназом.
Ця подія стала однією з перших у трагічній низці епізодів молдо-придністровського конфлікту, передвісником широкомасштабних бойових дій у березні – липні 1992 року. Трагічна дата навічно увійшла в історію Дубоссар і всього Придністров’я.
Після перших двох нападів на місто – 2 листопада 1990-го і 25 вересня 1991 року – пересування і концентрація сил ОПОН на правому березі Дністра змусили придністровські загони самооборони взяти під охорону важливі переправи, в тому числі дубоссарський міст і греблю.
Рано-вранці 13 грудня стався черговий серйозний інцидент – 150 спецпризначенців Молдови перетнули міст через Дністер у районі Дубоссар на замаскованих під рейсові автобусах і зненацька напали на блокпост захисників республіки. Наші військові були захоплені, вони навіть не встигли сповістити своє командування про напад, чим скористалися ОПОНівці. Далі по Полтавській автотрасі розташовувався пост ДАІ – опорний пункт рибницьких гвардійців та міліціонерів, які захищали важливе перехрестя доріг Рибниця – Тирасполь та Кишинів – Котовськ, так званий «круг». Загін ОПОНу рушив в обхід «круга» до села Лунга, де його чекали поліцейські з Дубоссар. Звідти, одягнені в захисну форму Радянської Армії, що спочатку ввело в оману захисників міста, понад півсотні добре озброєних військових попрямували до «круга» й атакували його зі східного боку.
Напад був раптовим. Спостерігач поста рядовий Олександр Патергін вступив у перестрілку з ОПОНівцями й був смертельно поранений. Тим часом з вікна поста відкрив вогонь командир загону рибницьких гвардійців капітан Володимир Щербатий, але також був убитий. Підібравшись ближче, молдовські спецпідрозділи закидали гвардійців і міліціонерів гранатами зі сльозогінним газом та обеззброїли їх. У результаті військові формування Молдови захопили опорний пункт Придністров’я, 16 захисників поранили, трьох бійців убили. Це були рибницькі гвардійці Олександр Патергін, Володимир Щербатий і співробітник Дубоссарського ДАІ Юрій Цуркан. Нападники також зазнали втрат: четверо з них були вбиті, дев’ятеро дістали поранення різного ступеня тяжкості.
Відразу ж після цього бою ОПОНівці обстріляли рейсовий автобус Дубоссари – Кишинів, що проїжджав повз «круг». Вони вирішили, що на ньому козаки Дубоссарського козацького округу їдуть звільняти полонених. Водій автобуса Юрій Єфременко був важко поранений у груди й через місяць помер. Після полону придністровців біля «круга» загін поліції попрямував у Дубоссари в напрямку міської Ради, але зустрів на шляху барикаду і готових до бою гвардійців Придністров’я. Ворогам довелося повернутися до поста ДАІ.
У наступні дні до Дубоссар з обох боків почали стягувати додаткові сили, які вирушили в приміські села: Дзержинське, Коржево, Кочієри й Лунга. Почалися перестрілки, зіткнення загрожували перерости в повномасштабну війну.
Політичному керівництву Придністров’я і Молдови вдалося 16 грудня домовитися про розведення військових сил на території міста. Однак після таких жорстоких подій стало очевидно, що збройний конфлікт розгоратиметься далі й у будь-яку хвилину може перейти в повномасштабні бойові дії. Що і сталося в 1992 році.
Учасники та свідки тих кривавих подій, їхні родичі та друзі, а також представники держадміністрацій Дубоссар і Рибниці щороку 13 грудня збираються на в’їзді в Дубоссари біля поста ДАІ, де здіймається в небо пам’ятна стела. Вони приносять квіти загиблим, згадують подробиці того дня й обіцяють, що більше не допустять повторення подібних подій. Так було і цього разу.
У церемонії взяли участь глави Дубоссарської та Рибницької держадміністрацій Руслан Чабан та Віктор Тягай, голова Дубоссарської райміськради народних депутатів Олександр Коломицев, депутат Верховної Ради ПМР Борис Герман, а також представники громадських організацій Дубоссарського та Рибницького районів, рідні загиблих захисників.
Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв та поклали квіти до підніжжя стели
Iгор ШЕВЧЕНКО.
Фото прес-служби держадміністрації м.Дубоссари.