Кінець 2022 року ознаменувала важлива історична дата – 100-річчя утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. До цієї події Держслужба управління документацією та архівами (ДСУДА) і Товариство істориків-архівістів ПМР організували та провели XII Придністровські історичні читання, в рамках яких був оголошений Республіканський творчий конкурс історичних творів на тему «Моє радянське Придністров’я».
«Нинішнього року Придністровські читання, зокрема й конкурс історичних творів, спрямовані на осмислення радянського минулого. Мета проекту – дослідження документальних свідчень, особистих і сімейних архівів, які містять матеріали про життя і діяльність радянських громадян, – сказав, даючи старт конкурсу, його координатор Микола Димченко. – Це сприятиме об’єктивному осмисленню радянського минулого, його спадщини, а також значущості СРСР в історії нашої держави та, звичайно ж, служитиме недопущенню фальсифікації історії, яка в наш час часто допускається в пострадянських державах».
У рамках цього інтелектуального історичного змагання було виділено три номінації: «Учні загальноосвітніх установ», «Студенти, курсанти й суворовці», «Ті, що народилися або жили в СРСР». Усього на конкурс надійшло 85 робіт. З них 38 виконали учні, 19 – студенти, курсанти та суворовці; 28 – дорослі придністровці. Твори представлені з усіх міст і районів республіки. Найактивнішу участь у заході взяли Дубоссарський район та м. Дубоссари, звідки надіслали 15 робіт; м. Бендери – 17 розвідок і м. Тирасполь – 31 дослідження.
Результати Республіканського конкурсу історичних творів «Моє радянське Придністров’я» були оприлюднені 22 грудня 2022 року на науково-просвітницькій конференції «Радянська спадщина в системі духовних і культурних цінностей». Перед нагородженням переможців та призерів начальник ДСУДА Зінаїда Тодорашко зазначила:
«Видаляти зі скрижалей історії звершення всіх тих, хто трудився в ім’я нашого блага, робив усе, щоб діти й онуки ніколи не зазнали жахів війни – то є злочин. Не можна звинувачувати старше покоління в тому, що заповітна мрія виявилася занадто далекою від реальності. Не треба ставити у провину мільйонам радянських громадян, які виступали за збереження СРСР (зокрема й у Придністров’ї) те, що керівництву не вистачило політичної волі зберегти державу.
Однак у нас, у Придністров’ї, постаралися зберегти найкраще з того, що було в ті роки. Це міжнаціональна злагода і мир, пильна увага до збереження культурно-історичної спадщини різних народів, вірність патріотичним і громадянським цінностям і орієнтирам, трепетне і шанобливе ставлення до ветеранів та героїв Великої Вітчизняної війни».
Думку Зінаїди Тодорашко розвинула депутат Верховної Ради Ілона Тюряєва, яка підкреслила, що радянський досвід і досі становить для нас чималий інтерес. Досягнення агропромислового сектора, видатні успіхи в науці, мистецтві, та головне – досвід мирного проживання в межах однієї республіки різних народів, теплі людські взаємини. Все це переконує в необхідності знову і знову звертатися до вивчення радянського історичного феномена.
Перемогу в республіканському конкурсі історичних творів здобули 11 його учасників. Ще 19 осіб стали призерами заходу, а четверо школярів відзначені спеціальними нагородами – за оригінальність і неординарність подачі матеріалів; за розкриття теми військової історії Придністров’я; за розвідку в галузі спортивної тематики; наймолодшому учаснику заходу, яким виявилася учениця 5-Б класу Бендерського теоретичного ліцею імені Л. С. Берга Поліна Закордонець.
Переможницею серед учнів загальноосвітніх закладів по праву стала 11-класниця молдавської СШ з Коротного Коріна Васильєва. Кращою серед студентів, курсантів і суворовців визнана студентка Тираспольського аграрно-технічного коледжу ім. Фрунзе Олеся Коновалова. Диплом лауреата серед дорослих дістався вчителю історії з Дубоссарської гімназії № 1 Наталії Кривошеєвій.
Переможці та призери конкурсу отримали дипломи, цінні подарунки та комплекти науково-популярної літератури про Придністров’я. Всі матеріали, зібрані за підсумками заходу, включать в архівний фонд ПМР, надалі вони стануть науковою базою історичних досліджень і будуть представлені в різних проектах. Передбачається, що твори лауреатів і дипломантів конкурсу увійдуть до збірки, електронний варіант якої розмістять на сайті ДСУДА ПМР
Павло ОСТАПЕНКО.