З приходом весни наближається одне з найбільших християнських свят – Великдень. Усі ми чекаємо його з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Світле Воскресіння заведено наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».
У 2023 році православні християни відзначають свято Великодня 16 квітня. Католики зустріли його на тиждень раніше – 9 квітня.
Чому ж різняться дати святкування та інші цікаві факти про Великдень пропонуємо дізнатися разом.
Дата свята
Зазвичай, православний і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що обидві дати збігаються.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни – за юліанським, а католики – за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні (повного місяця), що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
Скільки триває свято
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння у храмах.
Великоднє привітання
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» вперше злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Ісуса. Тоді з’явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: «Воістину воскрес!».
До речі, так вітатися слід сорок днів від Великодня аж до Вознесіння Христового.
Чому печуть паску
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з’явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі його поділяли на невеликі шматки й роздавали парафіянам після великодньої служби.
З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня почала випікати на свято подібний хліб округлої форми.
Циліндрична форма хліба також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми можемо сподіватися, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
Звичай розфарбовувати яйця
Він не є тільки український, а й відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерних рис, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія й оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Крашанки та писанки
В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме: писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують одне одному на Великдень, а крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибулинному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Найстаріша паска у світі
Найстаріша святкова паска, котра збереглася до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
Анастасія КАСИМ.