У рамках гастрольного туру трупа Придністровського державного театру драми та комедії імені Н. С. Аронецької відвідала Кам’янський район. Спектаклі для дорослих і дітей мали великий успіх у місті та селах.
Величезну аудиторію зібрала постанова «Була війна», що стала яскравим моментом святкування Дня Перемоги. Кам’янчани та гості міста прийшли у парк П. Х. Вітгенштейна 9 травня на традиційну церемонію покладання квітів до Меморіалу Слави, а потім зібралися біля літньої естради. «Театральна вистава відбувається на цій сцені вдруге, – розповів керівник Управління культури Кам’янського району Віталій Лозовський. – Торік це був пілотний проект, і ми всі хвилювалися, як нам вдасться зіграти спектакль просто неба. Чи зручно буде артистам? Як сприймуть виставу глядачі? Експеримент удався на славу, і кам’янчани ще довго згадували святкову постановку, емоційно ділилися відгуками. Тож і нині ми попросили артистів знову виступити на літній естраді».
Театральна трупа винесла на суд глядачів оригінальну літературно-хореографічну композицію про Велику Вітчизняну війну від перших її хвилин, коли загарбники буквально зруйнували мирне життя СРСР, і до переможної весни 1945 року. Перед глядачами розгорталися долі молодих людей, що записувалися в добровольці, та вчорашніх трудівників, які взяли в руки зброю, щоб відстояти рідну землю і свої сім’ї. Мирні ліричні наспіви змінювалися серйозними патріотичними піснями; улюблені вальси, під які кружляли на довоєнних танцмайданчиках, –
суворими маршами.
Вірші, написані на фронті та вже після довгожданої перемоги над ворогом, знаходили відгук у серцях глядачів, адже кожен присутній на спектаклі дбайливо зберігає сімейну пам’ять про ту війну. Чотири воєнні роки настільки насичені подвигами та втратами, що й через вісім десятиліть нащадки оплакують рідних і пишаються їхніми звершеннями. Тому талановита гра акторів не залишила байдужим нікого. Глядачі гаряче аплодували у фіналі вистави й підхоплювали рядки пісні «Аист на крыше», які закликають до миру на землі й нині є вельми актуальними.
У Кам’янці, Рашкові, Хрустовій та Катеринівці з 8 по 12 травня дітям показали інтерпретацію казки Ганса Християна Андерсена «Бридке каченя». Вже з перших хвилин мюзикл про життя на пташиному дворі захопив маленьких глядачів. Не відриваючи від сцени оченят, вони переймалися пригодами пташеняти, що відрізнялося від інших.
Деякі знавці творчості Андерсена вважають, що в образі бридкого каченяти він змалював себе. Казкареві теж довелося почути чимало безцеремонних повчань від свого оточення, перш ніж він став відомим письменником, та і зовнішність його вельми відрізнялася від вигляду «середньостатистичного» данця.
«Бридке каченя» вже майже дві сотні років навчає нас бути упевненими в собі, адже ці риси допоможуть знайти однодумців і друзів, а головне – своє місце в житті. «Мені дуже сподобалося каченя не схоже на всіх інших. Воно наївне та доброзичливе, терпить кепкування, але не зневіряється і йде вперед – до своєї мрії», – поділилася враженнями Таїсія Йордатій. Юна кам’янчанка вперше побачила спектакль і була вражена яскравими костюмами й декораціями, тим, як танцювали лебеді та співали герої казки.
Дорослу аудиторію з перших тактів палкого танго захопила іскрометна комедія «Сублімація любові», поставлена заслуженим артистом ПМР Дмитром Ахмадієвим. На сцені всього лише три герої: депутат Леоне Саваста; молода, енергійна та уїдлива письменниця Паола; талановитий, але нещасливий драматург П’єтро Дегані. Як і годиться, в комедії багато що відбувається непередбачено: сам конфлікт виникає тут випадково. Дегані, що живе в одному будинку зі Савастою, опиняється в його квартирі: поки господаря не було, він зайшов у незачинені двері, щоб знайти трохи їжі, – і мимоволі став свідком особистих визнань.
Сусіди знайомляться. П’єтро скаржиться, що його п’єси не ставлять. Саваста погоджується видавати твори драматурга під своїм ім’ям. Цей сюжетний поворот Альдо де Бенедетті – один із провідних європейських комедіографів і кіносценаристів – вистраждав, адже п’єсу «Паола і леви» (у перекладі – «Сублімація любові»), написану в 1963-му, в Італії не зрозуміли та не прийняли. Перша постановка на батьківщині драматурга відбулася лише в 1995-му – через чверть століття після його смерті.
Молоді, та вже досвідчені актори Юлія Ткаченко, Олександр Бондаренко та Дмитро Джуринський з блиском розіграли всі перипетії пристрасної й водночас зворушливої комедії, заставляючи глядачів то сміятися, то співпереживати героям, а в результаті задуматися про мінливість долі.
Побачити вистави театру мають можливість і мешканці інших міст і сіл Придністров’я. З Кам’янки трупа попрямувала до Дністровська. «Театр без гастролей – не театр, – зазначив головний режисер Дмитро Ахмадієв. – Під час таких поїздок відбувається взаємний енергообмін: ми даруємо глядачам свою творчість і бачимо, як сприймають її люди в залі, дістаємо заряд натхнення, з яким ідемо в наступний спектакль».
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.