Поради та приклади завдань для проведення виховної години до Дня вишиванки
У культурі будь-якого народу є речі, які відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. День вишиванки поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприяти єдності та культурному відродженню українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. У 2023 році День вишиванки відзначатимемо 18 травня.
Джерела святкування
Свято вишиванки було запроваджене лише у 2006 році, тому багато хто не знає деталей. Ідею проведення акції «Всесвітній день вишиванки» запропонувала Леся Воронюк, на той час студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Однокурсники дівчини часто приходили на пари в гарних вишитих сорочках, тож вона і запропонувала вибрати один день та вбратися в національний одяг разом.
Насправді День вишиванки не вимагає якихось особливих акцій чи заходів, достатньо лише відповідно одягтися, і ви вже станете частиною святкування.
Варто звернутися до історії вишиванки саме як українського національного вбрання. Можна зупинитися на найбільш цікавих та визначних моментах і детально розглянути всі відомі факти. За можливості у старшій школі досить доречним буде показ першого повнометражного документального фільму про вишиті сорочки «Спадок нації».
Історичні вікторини
Цікаві вікторини подобаються учням незалежно від їхнього віку. Запропонуйте школярам заздалегідь самотужки або з допомогою батьків пошукати інформацію з історії вишиванки, а самі тим часом підготуйте для них запитання та влаштуйте вікторину.
► Коли з’явилися вишиванки? (Точних даних немає, але археологічні розкопки свідчать, що мистецтво вишивання відоме ще з часів енеоліту. На території України енеоліт (мідна доба) датується IV-III тисячоліттям до н. е.).
►Які ви знаєте традиційні способи вишивання сорочок? (Мережка, хрестик, вирізування, заволоч, низь, лиштва, кольоровий шовк).
►Які мотиви орнаменту використовувалися найчастіше? (Рослинні, геометричні, зооморфні).
►Який письменник став законодавцем моди та почав носити вишиванку зі звичайним піджаком? (Iван Франко).
►Коли науковці України вперше почали вивчати національний одяг? (Після того, як у 1876 відома письменниця Олена Пчілка видала альбом вишиванок).
►Коли почався перший модний бум на вишиванки в Радянській Україні? (У 1920 – 1930 роках).
►Коли відбувся перший масовий хід у вишиванках? (У 2008 році).
►Які всесвітньо відомі дизайнери використовують фрагменти української вишивки під час створення одягу? (Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana, Джон Гальяно та Жан-Поль Готьє).
Творчі конкурси
У День вишиванки наймолодшим школярикам можна запропонувати проявити фантазію, вигадати й намалювати власні візерунки для вишиванок. Попередьте дітей, що не обов’язково старанно перемальовувати візерунок із сорочки мами чи тата або з якоїсь світлини, адже можна придумати власний. З принесених дітьми малюнків можна влаштувати справжню художню виставку та вибрати найкрасивіші зображення.
Дітям старшого віку можна запропонувати вже не малювати, а самостійно вишити яскраві узори. Зробити це вони можуть на уроках трудового навчання. Тут також не варто встановлювати обмежень – нехай діти самі обирають стиль і орнаменти, а може навіть вигадують їх самостійно. Готові вишивки також можуть брати участь у конкурсі.
Вироби своїми руками
Листівка «Вишиванка» – прекрасний подарунок для батьків, бабусь, хрещених та інших родичів. Листівки з вишиванкою будуть доречними на будь-яке свято.
Паперові вишиванки. Створюючи національний одяг із паперу, діти відчувають себе модельєрами та розуміють, що бути українцем – не лише гордо, а й красиво. Такі вишиванки можуть стати самостійним сувеніром, листівкою або модним одягом для ляльок.
Китички та мотузочки для вишиванки. Для створення автентичної вишитої сорочки знадобиться багато часу, сил, ресурсів і, звісно ж, активна допомога батьків. Можна додати й саморобний елемент до готової вишиванки, вклавши частинку тепла і творчого самовираження. Це просто!
Дослідницька робота
Хочете, щоб ваші учні точно запам’ятали якнайбільше фактів з історії вишиванок? У такому разі запропонуйте їм самостійно знайти непересічні дані та оформити у вигляді дослідницького проекту! Нехай вони самотужки дізнаються, чим відрізняються візерунки на вишиванках у залежності від регіону країни. Об’єднайте школярів у кілька команд, кожна з яких розглядатиме певний регіон України, а також придністровський. Діти мають зібрати якомога більше даних про стиль крою та вишивання сорочок, розповісти про традиції та особливості узорів, а потім представити свій проект перед класом.
Фольклорні джерела
Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу, захищає від ворогів, тобто вона вважалася оберегом. У народі, наприклад, було таке повір’я, що починати шити сорочку можна лише в чоловічий день, краще у четвер, бо, як почнеш у середу, вона негарна буде. Не можна вузол на вишиванці лишати, тоді сорочка довго носитиметься.
А ще в народі кажуть:
– У наших хазяйок та по сто сорочок, а у мене одна та й та біла щодня.
– Рукава як писанка, а личко як маків цвіт.
– До Великодня сорочка хоч лихенька, аби біленька.
– Як неділя, то й сорочка біла.
– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
– Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.
Численні повір’я, звичаї та обряди пов’язані з шиттям сорочок та їх носінням. Дівчата вишивали це вбрання для своїх наречених.
Флешмоби
Флешмоби нині досить популярні, а чарівні, з яскравими вишиванками, що викликають почуття єдності, тим паче. То чому б не організувати цікавий захід не лише в межах класу, а усією школою? Запропонуйте учням прибратися у вишиванки, а потім запросіть їх на подвір’я та мотивуйте виконати запальний танок або ж вишикуватися в певному порядку, створити контур сорочки, так звану «живу вишиванку». Також можете разом заспівати пісню, наприклад, «Ой у лузі червона калина» або «Стефанія».
Ще один варіант: запросіть святково одягнених учнів взяти участь в імпровізованому показі мод, влаштуйте дефіле у вишиванках. Це універсальний захід, у якому можуть взяти участь фактично всі, до того ж до нього зовсім не обов’язково ретельно готуватися. А «на солоденьке» оголосіть фотоконкурс: «Селфі у вишиванках», конкурс відеодекламацій у вишиванках. Готові світлини та відео учні викладатимуть на сторінці школи в соцмережі. Обирати переможців можна як загальним голосуванням, так і за допомогою поважного журі з викладачів.
Руханка, яку можна перетворити на класний флешмоб!
Запропонуйте дітям вивчити прості рухи флешмобу «Казковий гопак». Можна також одягнути вишиванки чи інші елементи національного одягу, записати свій танок на відео та змонтувати у флешмоб класу чи всієї школи.
Проект «Вишиванка у світі»
Одяг, прикрашений елементами вишивки, стає дедалі більш популярним не лише в Україні, а й в усьому світі. Запропонуйте дітям дізнатися більше про історію українського національного одягу у світі та створити відповідний проект. Нехай у своїх творчих роботах вони спробують відповісти на такі запитання:
Як сприймають вишиванку у світі?
Які дизайнери використовують елементи української вишивки у своїх колекціях?
Які світові зірки вдягали вишиванки та коли?
Чи є десь у світі музеї вишиванок? А які є в Україні?
Які народи мають схожий традиційний одяг, чим він відрізняється від українських вишиванок?
Над проектом можна працювати самостійно і в групі. Можна об’єднати учнів у групи по 5-6 осіб: кожен школяр у такому випадку працюватиме над одним запитанням. Потім діти об’єднають знайдену інформацію та презентують перед класом.
Цікаві факти про вишиванку
Запропонуйте учням створити добірку цікавих і непересічних фактів про вишиванки. Для цього, звичайно, доведеться як слід поблукати інтернетом, завітати до шкільної бібліотеки, поспілкуватися зі своїми бабусями, знайомими тощо. Нехай учні зберуть найцікавіші на їхній погляд факти, а потім у групах створять яскраві брошури або презентації, присвячені українському традиційному одягу. Можна навіть влаштувати голосування за найбільш цікавий або несподіваний факт.
Наприклад:
1. Про вишивку згадується в Біблії та «Iліаді» Гомера. Нею, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Дар вишивання греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни.
2. Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХI столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Тут дів-
чата опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
3. Вісім віків живуть легенди про незвичайної краси посаг, яким здивувала Францію донька Ярослава Мудрого. Не перед парчевими шатами завмирали вибагливі французи, а перед вишиванками нареченої.
4. З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки. Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України. Найбільш популярні прийоми: вишивка хрестом та гладдю, бігунок, мережка тощо.
5. На Закарпатті зустрічалися сорочки з орнаментом, вишитим білими нитками на спині. Вважалося, що цей одяг найефективніше захищатиме від злого ока. Також цікавим у закарпатців було те, що дівчина, вишивши нареченому сорочку, одягала її на нього в день весілля поверх материної. Тобто, мамине шиття не могло бути витіснене шиттям коханої. Нині прийом вишивки на спині застосовується для оздоблення переважно чоловічого одягу.
6. Краще брудна сорочка, ніж випрана?! Відомо багато прикмет, пов’язаних з вишитим одягом, а старі люди й досі переповідають легенди про це мистецьке явище в українському побуті. Ось, наприклад, про вишиванку як символ вірності: у багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про «невипрану сорочку» – адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.
Майстер-класи з майстринями вишивки
Такі заходи є надзвичайно цікавими для учнівства. Наш край багатий на творчих людей, і на майстринь-вишивальниць зокрема. Рибницькі школярі уже добре знайомі з рукодільницею Євгенією Туранською – майстринею традиційної народної вишивки, автором неперевершених вишитих рушників та скатертин. Її шиття – глибоко традиційне, кожна композиція осмислена, неповторна.
Євгенія Артемівна весь вільний час присвячує вишивці. Уже багато років у скатертинах і рушниках вона зберігає звичаї й традиції українського народу. Вишивальниця – етнічна українка. Будинок її дитинства прикрашали рушники. Вони висіли над іконами, як данина традиціям предків. Рушник для неї – оберіг, який супроводжує людину все життя.
Майстриня з трепетом ставиться до всіх своїх вишивок і з гордістю про них розповідає молодшому поколінню. Педагог за фахом, у минулому директор середньої школи № 9 м. Рибниці, учитель української мови та літератури, вона часто відвідує виховні заходи освітніх закладів Рибниці, влаштовує виставки своїх вишивок, розповідає про значення кожного візерунка, кольору, виду рушників і завжди бажає своїм юним друзям:
Хай вам сміється доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть,
Нехай червоні ягоди калини
На вишиванках осявають путь.
Отже, наше завдання – не розгубити мистецтво вишивання, не забути власної національної культури та передати це живе іскристе диво наступним поколінням.
Галина КРИЖАНIВСЬКА.