У травні князю виповнилося б 802 роки

Св. Олександр Невський – один із шанованих історичних діячів. У ньому часто бачать людину, яка відіграла виняткову роль у найбільш драматичний період, коли Русь піддавалася агресії з трьох сторін (Орди, Швеції, Лівонського ордена). Він також вважається покровителем Російської Православної церкви. Ще на Московському соборі 1547 року його зарахували до лику святих.


Як полководець він не програв жодної битви, як дипломат – уклав мир з найсильнішим ворогом – Золотою Ордою. Відбивши напад із заходу, Олександр захистив православ’я від католицької експансії.

Князь був похований у Різдвяному монастирі у Володимирі, а нині рака з його мощами зберігається в Санкт-Петербурзі. Пам’ять про нього шанують у багатьох російських містах і селах. Ім’ям св. Олександра Невського названі вулиці, площі, провулки. Пам’ятники великому князю встановлені в десятках міст. Перший, на його батьківщині в Переяславі-Залеському, був відкритий у 1958 році, у 2018-му – в названому на його честь селищі Олександро-Невському Рязанської області.

У травні вшановують князя як іменинника, не забувають про нього і в Придністров’ї. Церква святого благовірного князя Олександра Невського – це єдиний чинний військовий храм у республіці. Розташований він на території Бендерської фортеці в парку св. Олександра Невського і виконаний у золотих і сонячних тонах. У церкві зберігаються частини мощей князя. На сьогодні храм є невіддільною складовою однойменного парку і місцем тяжіння численних православних парафіян.

Глава Придністров’я так говорив про заслуги Олександра Ярославича і його роль в історії Руського світу: «Православна Церква, Росія шанують образ Олександра Невського не тільки як святого чоловіка, але як відомого і вмілого керівника, полководця, воєначальника і дипломата. Саме Олександр Невський зробив нелегкий вибір: підкоритися Заходу і погубити віру православну або вибрати власний шлях і зберегти свою віру. Це було складне рішення. Олександр Невський зробив свій вибір: захистив Росію, захистив віру, здобув великі перемоги російської зброї. Тому особисто для мене Олександр Невський – приклад мужності, патріотизму, любові до Батьківщини й віри православної».

Архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава також говорив про християнську суть княжого служіння: «Історики свідчили про те, що благовірний князь Олександр Невський мав гарний лик. Нам сьогодні не дано бачити цієї фізичної краси його обличчя, але ми з вами бачимо красу його мужності. Мені хочеться сказати про християнське і доброчесне життя, яке він прожив, нічого не боявся, бо боровся за правду Божу і робив усяку добру справу з благословення Божого. Тому при ньому і була здобута не одна, а багато перемог».

Про св. Олександра Невського написано багато художніх та історичних творів (наприклад, «Повість про житіє Олександра Невського»). Він став головним героєм п’яти кінофільмів, найвідоміший з яких – легендарна картина Сергія Ейзенштейна «Олександр Невський» (1938 р.). У живописі образ Олександра увічнили Михайло Нестеров і Павло Корін, портрет на центральній частині триптиха якого став «канонічним» чином полководця.
Нарешті, орденом св. Олександра Невського вже майже три століття нагороджують російських воєначальників. Відзнака була заснована ще Катериною I, відроджена у 1942-му в СРСР, а в 1992 році увійшла до списку головних державних нагород нової Росії.


Світлана ЗОЗУЛЯ.

Фото: pridnestrovie-tourism.com.