На сучасному етапі, коли суспільство переживає процес деформації системи цінностей, яка складалася століттями, особливо гостро постає проблема виховання молодого покоління.
Прищеплення юнацтву любові до Батьківщини, інтересу до вивчення історії та культури рідного краю, вірності своєму народові, розуміння військового і громадянського обов’язку, активної життєвої позиції стає спільним завданням для всього соціуму.
Важливою ланкою в цій системній роботі є бібліотеки. Вони зберігають історичну пам’ять і традиції, стають інформаційними провідниками між поколіннями. Ролі бібліотек у патріотичному вихованні дітей і підлітків був присвячений республіканський семінар-практикум «І пам’ять книга оживить», організований Державною службою з культури та історичної спадщини ПМР. Більше ніж 30 бібліотекарів з усіх куточків Придністров’я приїхали в Кам’янку, щоб спільно виявити актуальні форми та методи роботи з молоддю, визначити нові підходи та ідеї в цій царині.
Учасників семінару привітали заступник глави держадміністрації Галина Трублаєвич і начальник Управління культури Кам’янського району Віталій Лозовський. Вони відзначили, що без знання свого коріння, традицій придністровського народу не можна виховати людину, що любить свою країну та з повагою ставиться до інших етносів.
Співробітники Кам’янської централізованої бібліотечної системи (ЦБС), яка об’єднує 15 установ, а фонди досягають майже 200 000 друкованих, аудіовізуальних, електронних і періодичних видань, спираються в цій роботі на багатий історичний матеріал. Завдяки плідній співпраці з представниками всіх трудових колективів і громадських організацій району, зібрана унікальна інформація про рідний край і знаменитих земляків.
Керівники Кам’янської ЦБС розповіли колегам, які прибули на семінар, про організацію патріотичної діяльності у двох міських і 13 сільських бібліотеках. Директор Наталія Назаренко звернула особливу увагу на завдання, що стоять перед бібліотеками, стосовно розвитку в молоді інтересу до історії свого народу, його традицій і культури. У цій діяльності вона виділила декілька важливих аспектів: духовно-етичне та соціальне, військово-патріотичне та історико-краєзнавче, героїко-патріотичне виховання – і детально розповіла, які заходи проводять у кожному з напрямів 26 фахівців ЦБС.
Заступник директора Надія Ротаренко запропонувала до уваги колег презентацію, завдяки якій учасники семінару занурилися в повсякденне життя Кам’янської ЦБС. Виховна робота в бібліотеках не обмежується проведенням святкових заходів – вона ведеться систематично, продумано та цілеспрямовано. Такі традиційні форми, як зустрічі поколінь, уроки пам’яті, пізнавальні ігрові програми, літературно-музичні композиції, тематичні виставки книг доповнюються новими проектами: фестивалем художнього слова «Алея слави», відео-презентаціями й онлайн-акціями, присвяченими сучасності. Уроки правових знань, заходи, що пропагують здоровий спосіб життя, години духовності проводяться разом із фахівцями: співробітниками правоохоронних органів, медиками, спортсменами, священнослужителями. Часто на зустрічі з підлітками запрошують учасників і свідків історичних подій: трудівників тилу, дітей війни, воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, захисників Придністров’я, які розповідають про прояв високих духовних чеснот наших земляків. Це сприяє становленню в юнацтва правильних світоглядних позицій, формуванню прагнення рівнятися на ідеали, наслідувати приклад людей, які свого часу та на своєму місці служили Батьківщині.
Під час семінару його учасники обмінялися досвідом того, як, виконуючи свою основну функцію, – стимулювати інтерес до читання, бібліотека впливає на становлення особистості. Керівники централізованих бібліотечних систем Тирасполя та Дубоссар Тетяна Ряпісова та Євгенія Табакар торкнулися таких тем, як історична освіта дітей і підлітків, цивільно-патріотичне виховання молоді. Не одноразово лунала теза про те, що змусити любити Батьківщину неможливо, проте можна створити основу для цього почуття. Формулою такого патріотизму буде: «Любити своє, поважати чуже; знати минуле, жити сьогоденням, наближаючи майбутнє».
Інна Деркс розповіла про роль дитячої бібліотеки у виховному процесі, який охоплює психологічні й індивідуальні особливості різних вікових груп. Адже патріотизм треба прищеплювати з малих років, коли образні слова і почуття означають більше, ніж розум. У роботі з підлітками емоційна складова поєднується з іще одним педагогічним завданням: допомогти в осмисленні вищих людських цінностей та ідей. Бібліотекар з Бендер поділилася також багатим досвідом участі юних читачів у міжнародних онлайн-проектах.
З великим інтересом учасники семінару слухали виступ Катерини Опрі «Допомогти любити рідне». Куточки, що містять інформаційні матеріали, фотографії, ілюстрації, присвячені історії краю, є практично в кожній бібліотеці. А завідувач бібліотеки села Ташлик перетворила цей краєзнавчий куточок на етнографічний музей. Експонати для нього – від предметів побуту до фронтових листів – охоче надали селяни. Тепер міні-музей має високу популярність не тільки поміж дітей і підлітків, що завдяки експозиції дізнаються, як жили їхні предки, а й серед туристів, які відвідують Ташлик.
Змістовна розмова про роль історико-культурної спадщини у формуванні патріотизму продовжилася в старовинному Рашкові. Бібліотекар Світлана Павленко розповіла, що працює в тандемі з Ольгою Сливкою, завідувачем музею, який діє на території села. Хоча він меморіальний, створений на честь Героя Радянського Союзу Федора Жарчинського, тут зберігається пам’ять про історію Рашкова, про знаменитих уродженців цих місць. Заходи часто виходять за стіни бібліотеки, музею чи школи на вулиці населеного пункту і простори довкола нього. Тут кожен камінь дихає історією, й учасники семінару переконалися в цьому, коли побували на оглядовій екскурсії.
За підсумками семінару, керівник управління історико-культурної спадщини Держслужби з культури Марина Кашлєва відзначила, що бібліотеки залишаються гідними охоронцями патріотичних традицій, відіграють значну роль у формуванні духовності та соціалізації людини. Узагальнення накопиченого досвіду в цій галузі допоможе сформувати сучасну концепцію виховання молодого покоління, в реалізації якої будуть задіяні сім’ї, культосвітні заклади, трудові колективи та громадські організації, словом – усі верстви суспільства.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.