Велика Вітчизняна війна, що розпочалася 22 червня 1941 року, залишила незгладимий слід в історії всього світу. Нині ми відзначаємо 82-і роковини цього страшного та героїчного часу. Традиційною акцією «Свічка пам’яті» на Меморіалі Слави міста Тирасполя придністровці вшанували пам’ять десятків мільйонів життів, відданих у боротьбі з фашизмом.
У червні 1941 року, на світанку літнього дня, кордони СРСР підступно порушила фашистська Німеччина. Це був початок найбільш кривавої та руйнівної війни в історії людства. Абсолютно всі жителі, від військово-службовців і до пересічних громадян, відважно боролися з ворогом у тилу і на передових фронтах. Своєю згуртованістю вони показали могутню силу і витримку багатонаціонального народу республік Радянського Союзу.
Придністров’я також відіграло важливу роль у цьому опорі. Під час війни на теренах нашого регіону розгорнулися значні бойові дії. З-поміж них найбільш відома Яссько-Кишинівська операція, в ході якої в серпні 1944 року були звільнені Бендери та розгромлені угруповання німецьких і румунських військ, що окуповували квітучу Радянську Молдавію. Це мало велике значення в досягненні довгоочікуваної Перемоги, яка настала 9 травня 1945 року.
Багато чоловіків і жінок із міст та сіл нашого краю воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, захищали Батьківщину, свою культуру та майбутнє наступних поколінь. Тому щороку, о 4:00 ранку, небайдужі придністровці збираються на Меморіальному комплексі Слави, запалюють лампадки та покладають гвоздики до гранітних плит з іменами тих, хто так і не повернувся з поля бою.
У меморіальній церемонії «Свічка пам’яті» взяли участь Президент ПМР Вадим Красносельський, керівники органів державної влади, представники громадських організацій, молодіжних та волонтерських рухів.
«Сьогоднішній захід – показник народної пам’яті. Свідчення того, що народ не забув, він пам’ятає і шанує свою історію, своїх предків і добре знає, хто переміг у Великій Вітчизняній війні, якими були жертви, якою ціною дісталася нам Перемога.
У Придністров’ї, у цій маленькій державі, все гаразд і з головою, і з народною пам’яттю та з совістю. Ми вшановуємо своїх героїв, поважаємо предків, не забудемо своєї історії. Вибачити – не означає забути. Це дуже різні речі. Потрібно пам’ятати, треба шанувати», – зазначив Вадим Миколайович.
Запалила лампадку біля Вічного вогню і Христина Сторожук. Жінка старшого віку не пропускає жодної такої акції, вона й нині прийшла зі штендером «Безсмертного полку», на якому фотографії воєнних років її рідних та близьких людей. За словами тираспольчанки, вона щороку з 19 по 23 червня відвідує місця пам’яті, пов’язані як із героями Великої Вітчизняної війни, так і з трагічними подіями літа 1992 року у Придністров’ї.
Покоління, що підростає, переймає у старших поважне ставлення до історії. Наприклад, активістка міського молодіжного центру Тирасполя Арина Алексєєнко цього року приєдналася до «Свічки пам’яті» вже втретє. Дівчина прийшла на акцію за годину до початку і охоче допомогла волонтерам підготувати та прикрасити меморіал.
Дата 22 червня несе в собі глибокий символічний зміст. Вона нагадує про те, що мирне життя, свобода та безпека не просто даровані нам, а здобуті величезними зусиллями та жертвами наших попередників.
Марія ГОРДIЄНКО.
Фото М. Сови.