Завершилася реставрація написів, зроблених понад сто років тому на старій будівлі в Тирасполі. Над їх відновленням та збереженням працювали художниця-реставратор Наталія Муравйова і голова громадського руху урбаністики та міської історії «Надбання» Андрій Пєтков.
У листопаді 2022 року під час реконструкції будівлі на вул. Свердлова виявили намальовані вручну настінні вивіски тютюнового магазину початку XX століття. Фрески випадково знайшли робітники, які відбійними молотками та сокирами збивали старе облицювання.
Через необізнаність вони ледь не знищили цінні свідчення культурної та історичної спадщини. На щастя, того таки дня неподалік проходив небайдужий тираспольчанин, художник Андрій Пєтков, та з допомогою міліції зупинив акт вандалізму.
З самого початку містобудівної діяльності на цьому місці він уважно стежив за роботами, сподіваючись, що зняття шарів фарби та будматеріалів знову відкриють початковий вигляд архітектурної споруди. Його очікування цілком виправдалися. Андрій Федорович не тільки з’ясував, що раніше вікна будівлі були арочними та широкими, а й те, що понад сто років грубе зовнішнє покриття ховало під собою художні каліграфічні зображення.
Після виявлення пам’ятки постало питання про її збереження та реставрацію. Це рішення ухвалювала комісія, до складу якої входили представники Державної служби з культури та історичної спадщини на чолі з Марією Кирмиз, головний архітектор Тирасполя, викладачі кафедри архітектури та співробітники Художнього музею.
Відтворювати написи, виконані за часів Російської імперії, доручили тому, хто найбільше за них боровся, – Андрію Пєткову. Собі в помічники він запросив достойного професіонала з відповідною освітою і досвідом – Наталю Муравйову, за плечима якої відновлення ікон, скульптур та консервація фрески Іллі Богдеска в Будинку культури Кіцкан.
Разом вони виконали колосальний обсяг роботи: вирівняли ґрунт, зміцнили хиткі та неміцні поверхні. Потім їх просочили та очистили від зайвих елементів, підготували основу під розпис та зачистили краї. Тільки після цього голова «Надбання» зміг розпочати часткове промальовування каліграфії.
Нині будь-який придністровець або турист зможе розібрати на стіні такі слова, як тютюн, депо, цигарки, сигари, ризькі цигарки, гаванські, цигаркових паперів, а також деякі поєднання літер і штрихів, що обірвалися від пошкодження. На самому верху розірваною композицією все ж таки впізнається головний напис: «Тютюновий магазин».
Ця пам’ятка архітектури та історії повертає нас у часи кінця XIX – початку XX століття. За стилем художнього виконання видно, що той, хто здійснив розпис, виконував свою роботу зі смаком: візерунки, оригінальні рішення літер і тіней зупиняють, приваблюють погляд. За словами Н. Муравйової, в цього майстра точно була художня освіта і тверда рука.
Андрій Пєтков поставився до довіреної йому роботи дуже відповідально. Він досконально вивчив історію та розповів нам про те, що Тираспольський повіт належав до складу Херсонської губернії, в якій вирощували тютюн. Тому в нашому регіоні були поля та плантації, де культивували цю рослину. Існувала навіть тютюнова фабрика. У самому місті відбувався збут продукції.
На розі вулиць Базарної (Свердлова) та Колодязної (Шевченка) згідно з фотографіями XX століття, розташовувалася тютюнова лавка. Нині достеменно стало відомо і про інше місце збуту, прикрашене колись барвистими написами.
У другій половині XIX століття в цій будівлі на другому поверсі розміщувалася міська управа та дума, а перший займав банк та поліцейське управління. Тут також була пожежна каланча і, мабуть, тютюнова крамниця.
Події, що відбувалися довкола цієї архітектурної пам’ятки, з легкістю можна собі уявити. Тому вона, безумовно, потребує уваги та дбайливого ставлення. Кожен камінь, кожна лінія зберігають ознаки вікової історії, яка заслуговує на збереження і передачу наступним поколінням. Нам, як зберігачам цієї спадщини, важливо розуміти її беззастережну цінність і значущість. Адже історія не лише вчить нас поважати минуле, а й надихає на створення майбутнього.
Марина ДОВЖЕНКО.
Фото автора.