У Придністровському державному художньому музеї в м. Бендери відкрилася виставка «Придністровський авангард».
На ній представлена творчість сучасників, а також полотна російських, молдавських і гагаузьких заслужених художників другої половини ХХ століття: А. Черевкова, В. Рудяги, М.Хілінської, О. Болтнєва, М. Пономаренка, В. Куліченка, В. Тюміна і молодих художників Л.Орлової, А. Швець, Л. Греку, Н. Ямпольської, О. Пономаренко.
Нагадаємо: авангардизм – це узагальнена назва течій, що виникли у світовому мистецтві на рубежі XIX і XX століть. Вони були спрямовані на руйнування традиційних художніх форм і законів. Термін виник від французького avant-garde й означає «передовий загін». Уперше його запровадив у понятійну низку французький журналіст, критик і перший історик імпресіонізму Теодор Дюре ще в 1885 році.
Авангардизм став синонімом усьому, що порушує межі традицій, тобто він ставить за мету руйнування канонів і традиційних форм, до яких звикло людство. Часто він асоціюється з такими словами, як зіткнення, войовничість, утопізм, безкомпромісність і революційність. Основною складовою авангардизму є відмова від традиційних уявлень і форм вираження, ніби якийсь бунт, якийсь сплеск нових фарб, нових кольорів.
На відкритті виставки до присутніх звернулася директор Придністровського державного художнього музею Наталя Єгорова і привітала всіх цінителів авангардизму. Вона побажала відчути насолоду від представлених шедеврів мистецтва. Їх же було виставлено більш ніж 90.
Темами незвичайних робіт у жанрах живопису, скульптури та графіки стали будівлі, тварини, меблі, побут і навіть міфологія. Колектив музею досить вдало визначив композицію виставки, а також створив відвідувачам комфортну атмосферу для перегляду картин.
У день відкриття гостей зустрічала дівчина в костюмі, який теж відповідав темі вернісажу, і дарувала їм різнокольорові коробочки зі смаколиками та картки з висловами геніїв образотворчого мистецтва. Такі цитати стали поштовхом до дискусії, що розгорнулася після ознайомлення з експозицією.
У п’яти залах музею 25 придністровських художників представили свої картини. Тематика їх була досить варіативною: від символічної іконографії до натюрморту. До того ж усе було органічним і нетиповим. Стилізована рубльовська «Трійця» (автор А. Швець) сусідить зі сплячою «Євою» (автор А. Тюміна). До речі, іноді саме новаторська філософія картини видає те, що вона авангардна. Колір, лінія, простір, об’єм, фактура стали головними дійовими особами на картинах.
Чудова за колористикою композиція полотен В. Рудяги привертала погляди малечі й дорослих своєю яскравістю, самобутністю та різнобарвністю. «Експресивний реалізм» – це жанр, за яким пізнають художника.
Картини «Успіння» і «Чудо Георгія про змія» Г. Хаджиоглова – надбання музею ще з 70-х років минулого століття. Вони виконані в незвичній, але й досі актуальній техніці об’ємного живопису. Вишукані малюнки, м’яка і плавна манера письма, а також своєрідний колорит, що поєднує яскраво-червоний колір з тонкими відтінками блакитного і коричневого, приваблювали найбільшу увагу.
Незвичайні скульптури з дерева і металу, каменю, граніту стали окрасою виставки. Їх автор Г.Султан – уже давно відомий майстер, роботи якого прикрашають університети, парки, вулиці безлічі міст Європи. Неймовірні форми, чіткі вигини та карбований стан скульптур – саме це побачили в авангардних роботах гості експозиції.
Кожен із присутніх міг стати автором незвичної інсталяції. У залі на стіні висіло біле полотно, заведене в раму, а поруч на столику були приготовлені білі трикутники, на яких всі охочі могли написати своє побажання або враження від виставки та приклеїти їх на полотні. Під кінець заходу з’явилася колективно виготовлена композиція як народження порядку з хаосу.
Тематичні фотозони доповнили ексцентричність вернісажу: відвідувачі могли побувати в ролі художників-імпресіоністів, сфотографувавшись на фоні картини з фруктами, або мистецтвознавців друкованих видань, де в оточенні газет і журналів різних часів можна було відпочити в кріслі-гойдалці.
Нинішній вернісаж відрізнявся ще й тим, що гостей частували кавою з лимоном та корицею. Подавали напій у склянках з тематичними мотивами.
Своїми враженнями від побаченого поділився ректор Бендерського вищого художнього коледжу ім. В. І. Постойкіна Сергій Горбаченко: «Те, що створює художник, має два призначення: руйнування старих канонів і створення нових. Безсумнівно, виставка є прикладом того, що мистецтво – активний процес, весь час перебуває в пошуках і змінах». Ректор також зазначив, що авангардисти боролися проти інертного мистецтва, яке застрягло в канонах. Вони не шукали єдності одне з одним і не підлаштовувалися під своїх колег, скоріше навпаки – були досить амбітними та самовпевненими, щоб творити свій авангард – звідси й різноманіття течій.
«Придністровський авангард» – це стильна сучасна виставка з елементами експерименту та витонченості. Вона є джерелом почуттів, емоцій і цікавого спілкування. Відвідати її можна до кінця серпня.
Катерина СИДОРЧУК.
Фото автора.