Минуло понад 75 років, як у повоєнний час відродження Радянської країни були закладені підвалини для створення дитячої бібліотеки. Крім відновлення всіх галузей народного господарства, чимала увага приділялася й просвіті суспільства, його духовному розвитку.
Саме в цю пору в Кам’янці з фонду районної бібліотеки було відібрано 600 книг, які створили основу дитячої. Перед нею ставилося завдання сприяти навчанню та вихованню нового покоління. Відтоді змінився життєвий устрій. Головна ж мета бібліотеки, у фондах якої тепер майже 20 000 друкованих і періодичних видань, залишилася незмінною. Залучаючи дітей до читання, до рідного слова, бібліотекарі сприяють пізнанню світу, його історії, а також сучасного життя.
Знайомить кам’янську дітвору з цікавими та розумними книгами творчий і захоплений своєю справою колектив, очолює який з 2000 року Надія Ротаренко. «Бути бібліотекарем – непроста справа. Ті, хто не пробував, навряд чи зрозуміють всю її значущість. Ті ж, хто присвятив книгам усе життя, просто виконують свої обов’язки й знають: щоденна праця бібліотекаря вимагає не лише ерудиції, зібраності, такту, а і справжньої самовідданості. Тут немає привабливих заробітків, особливого престижу, але бути поряд із книгами для бібліотекарів – щастя», – упевнена Надія Максимівна, стаж якої в Кам’янській централізованій бібліотечній системі перевищує 45 років.
Поділяють цю думку Олена Раку, під опікою якої читальний зал, Ніна Кравченко – бібліотекар старшого абонемента, і Наталія Гамецька, яка допомагає орієнтуватися у світі книг найменшим городянам. Часто вони й читати ще не вміють. «Приходять батьки, бабусі та дідусі, які хочуть залучити дітей і онуків до добрих казок і гарних віршів. Вони самі колись були нашими читачами, тому знають: тут допоможуть вибрати цікаву та корисну книгу. Ми підбираємо барвисті видання для родинного читання вголос, які підходять навіть для дво- чи трирічних малят. Згодом діти приходять у бібліотеку зі старшими членами сім’ї, а потім і самостійно. Отже, життя в нашому книжковому царстві не завмирає», – з задоволенням говорить Н. Гамецька.
Успішно співробітничає бібліотека не тільки з сім’ями юних читачів, а і з освітніми закладами. Міські дитсадки, середні та спеціалізовані школи часто стають базою для проведення різноманітних заходів. Активно застосовують бібліотекарі ігрові форми, адже конкурси та вікторини мають великий виховний потенціал і допомагають розвивати здібності дітей, їх уміння мислити та аналізувати. Завдяки заходам, що поєднують пізнавальні елементи з розважальними, дошкільнята й учні закріплюють здобуті знання.
Такі перевірені часом форми, як уроки мужності та духовності, години цікавих повідомлень, лекції та виставки, що допомагають дітям дізнаватися чогось нового зі світової культури й історії, поєднуються з інноваційними методами: відеопрезентаціями, онлайн-акціями. Зростає популярність буккросинга – обміну книгами під девізом «Прочитав сам – передай іншому». У рамках проекту «Книга в місті» читальні зали розгортають у парку та скверах. Сидячи на зручній лавці, кожен може вибрати видання до душі. Часто знайомство з книгою, що розпочалося в тіні дерев, приводить нових читачів у зали бібліотеки, яка поступово стає не просто сховищем різної інформації, а й сучасним культурно-дозвільним центром.
Велику увагу бібліотекарі приділяють краєзнавчому компоненту. Ними зібраний багатющий матеріал про історію міста, знаменитих земляків. Щоб підтримувати в молодого покоління інтерес до теми, проводяться зустрічі з кам’янчанами, які вписали яскраві рядки в літопис країни, були очевидцями доленосних подій. Ця робота здійснюється у співпраці з трудовими колективами та громадськими організаціями району: комплексом меморіальних музеїв, військкоматом, Радою ветеранів, Союзом захисників Придністров’я, Російською общиною тощо. Величезний інтерес викликають у підлітків зустрічі з дітьми війни, з ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, з воїнами-інтернаціоналістами та земляками, що створювали й обороняли в 1990-х нашу республіку.
Бесіда з бібліотекарями могла б тривати без кінця, адже люди, які щиро люблять професію, заражають своєю захопленістю. Втім логічним завершенням розмови стало знайомство з двома хлопчиками. Андрій Мельниченко приніс уже прочитані книги й вибирав нову «порцію» пригод. Його друг Денис Мироненко тим часом поділився радощами й печалями: «Канікули цікаві й веселі, але дуже швидко минають. Читати на літо задали багато – 16 авторів. Є книги, які дуже сподобалися. Наприклад, героїчна історія Тараса Бульби. Тепер узявся за пригодницькі оповідання Джека Лондона».
З другом вони обговорюють прочитане, а ще дискутують: що зручніше – звичайна книга чи електронна. Денис – прихильник онлайн-бібліотек. Знаходить у них задані на літо книги й читає по одній годині на день. Андрій – завсідник міської дитячої бібліотеки. У вічну суперечку він не вступає. Порадившись із Ніною Кравченко, бере запропонований том О. Генрі, гортає, переглядаючи анотацію та зміст, і дбайливо укладає книгу в рюкзак. Попереду в нього є декілька цікавих вечорів у компанії американського письменника, а потім – черговий похід у бібліотеку за новими знаннями та враженнями.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора (Надія Ротаренко, Ніна Кравченко та Наталія Гамецька).