До 100-річчя від дня народження Павла БОЛЬБОТА
Як не гордитися жителям міста на Дністрі такою особистістю, як Павло Больбот – повний кавалер ордена Слави, учасник першого Параду Перемоги в Москві, почесний громадянин Бендер…
На вході до під’їзду п’ятиповерхівки, де майже піввіку разом із дружиною прожив Павло Пантелійович, встановили меморіальну дошку, яка нагадуватиме всім наступним поколінням містян про цей факт.
Так уже розпорядилася доля, що день народження – 10 січня, та день відходу в інші світи повністю збіглися в часі. Відстань, що пролягла між цими днями, – 89 років, сповнених смутком та радощами, працею та успіхами.
Павло Больбот з’явився на світ у селі Шабельники, Одеської області. Там проводив свої дитячі та шкільні роки аж до 1938-го, поки закінчив семирічку в рідному селі та разом із батьками-селянами перебрався до Павлодарської області Казахської РСР. Після закінчення курсів шоферів хлопець деякий час працював слюсарем на місцевому підприємстві.
Довелося Павлові брати участь у подіях Великої Вітчизняної війни: ще зовсім недосвідченого юнака 10 серпня 1942 року призвали до лав Червоної Армії. Його зарахували водієм машини ЗІС-5 у 552-му окремому гвардійському мінометному дивізіоні, що належав до складу 22-ї гвардійської мінометної бригади, яка формувалася під Москвою. Бойове хрещення Больбот прийняв на Калінінському фронті: він підвозив боєприпаси на позиції ракетних установок БМ-13, роблячи при цьому по 6-7 ходок.
За мужність у боях на Курській дузі Павла Пантелійовича удостоїли високої державної нагороди – ордена Слави ІІІ ступеня. Свій другий та третій ордени він здобув за участь в операціях у Польщі та Німеччині. У ході боїв за Берлін старшина Больбот воював за трьох: він заміняв командира артилерійської установки «Катюша», навідника і заряджаючого.
У 1948 році Павло Больбот демобілізувався і повернувся до Павлодара, та вже незабаром переїхав до міста Бендери. Працював у підсобному господарстві, в системі «Мінплодоовочпрому», а 1961 року прийшов у навчально-виробниче підприємство «Маяк», де трудився до виходу на пенсію.
Про свого колишнього приятеля та колегу по громадській роботі розповів голова Бендерського Союзу ветеранів війни, праці та Збройних сил Юрій Ільяшенко: «Ми з Павлом Пантелійовичем жили в одному будинку на вулиці Пушкіна, тільки в різних під’їздах. Він був неперевершений оптиміст, завжди в гарному настрої, та попри всі свої заслуги – надзвичайно скромний. Часто зустрічався з молоддю, з радістю йшов на зустріч навіть до наймолодших мешканців Бендер. Дошкільнята розпитували героя про подвиги, фронтових друзів, про бойові нагороди. Він же розповідав доступною для дітей мовою, як воював, через які перипетії доводилося пройти. Так ми від нього довідалися, що він спритно орудував мінометною установкою, охрещеною фронтовиками лагідним ім’ям «Катюша»».
Історичний факт: Павло Больбот брав участь у Параді Перемоги на Красній площі у червні 1945 року, пройшов маршем у складі парадного розрахунку 1-го Білоруського фронту. Після війни продовжив службу в армії – був особистим водієм генерал-лейтенанта І. А. Шамшина.
Про останню поїздку на парад (у 2010 році) Павло Больбот розповідав: «У Москві я зустрівся зі своїм першим командиром. Він досі працює в одній із московських шкіл, де відкрито музей нашої п’ятої ордена Суворова гвардійської Калінковичської дивізії. Я залишив там дві книги про Придністров’я, вимпели, значки та інші знаки, які розповідають про нас».
Юрій Іванович Ільяшенко поділився ще одним спогадом і розповів, що його приятель відрізнявся високим зростом, кремезною статурою, його було видно здалеку: «Павло Пантелійович ще п’ять разів крокував площею під час Параду Перемоги, але ніколи тим не вихвалявся. Природна скромність не дозволяла йому це робити. Хоча нам розповідав про свої враження від таких поїздок до Москви, показував фотографії. Шкода, що фото у нас нема. Що ж до дітей, то у Павла Больбота залишилися двоє синів. Нині вони живуть у Білорусі, там і працюють, а до нас приїжджають щороку, щоб відвідати могилу батька».
Післяслово: у 2011 році на Алеї Слави міста Павлодара (Казахстан) було урочисто відкрито погруддя повному кавалеру ордена Слави Павлу Больботу.
Серед нагород героя – орден Вітчизняної війни І ступеня; орден Дружби народів; орден Червоної Зірки; ордени Слави трьох ступенів; медаль «За бойові заслуги».
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото: history.gospmr.org