В умовах бурхливого розвитку техніки та цифрових технологій, загострення професійної конкуренції в усіх галузях виробництва, керівникам і рядовим співробітникам нині доводиться безперервно вдосконалювати свою кваліфікацію. Тому виникла величезна потреба в розвитку системи додаткової професійної освіти.
У ПДУ ім. Т. Г. Шевченка відбулося засідання круглого столу на тему «Сучасні підходи додаткової професійної освіти в підготовці кадрів для економіки республіки». У форумі взяли участь перший проректор ВНЗ Лариса Скитська, проректор з науково-організаційної роботи Iван Капітальчук, проректор з інформатизації та інноваційних технологій Олексій Долгов, начальник Управління освітньої політики міністерства просвіти Людмила Тануркова, представники низки міністерств, відомств та підприємств.
У зверненні до учасників круглого столу Лариса Скитська на прикладі російської статистики зазначила, що з кожним роком у студентському середовищі зростає потреба у здобутті додаткової професійної освіти з широким спектром компетенцій. На сьогодні університет реалізує 50 додаткових професійних освітніх програм, зокрема таких, як працівник у галузі державної молодіжної політики, перекладач на ниві професійної комунікації, перекладач-референт, управління та економіка охорони здоров’я, профорієнтолог, видавнича справа, тренер з фітнесу тощо.
Підтверджуючи актуальність обговорюваної теми, Людмила Тануркова констатувала:
«Багато роботодавців вважають, що знання, здобуті студентами на першому курсі, вже до закінчення їхнього навчання стають неактуальними. Молодим спеціалістам не завжди достатньо тієї спеціальності, яку вони освоюють у межах основного курсу освіти. Воно й зрозуміло – компетенцій у сучасного професіонала має бути багато, і їх не завжди можна засвоїти в межах одного напряму підготовки. Тому додаткова профосвіта спрямована на оновлення та розширення знань у конкретній галузі, опанування нових технологій, що дає змогу будь-якому фахівцеві завжди залишатися конкурентоспроможним на сучасному ринку праці».
З основною доповіддю форуму «Додаткова професійна освіта як інструмент підвищення конкурентоспроможності молодих спеціалістів» виступила начальник управління додаткової професійної освіти ПДУ Стела Кучеряну. Цей структурний підрозділ працює вже кілька років. Його співробітники переконані: на ринку праці потрібні фахівці, які «виходять за межі своєї основної професії», що є головним чинником у розвитку системи ДПО університету.
«Спеціаліста, який відповідає умовам сьогоднішнього дня, вчені називають транспрофесіоналом, – наголосила доповідач. – Це людина, яка може вийти за рамки своєї спеціалізації, має навички трансдисциплінарного синтезу знань, системне мислення, рефлексію, комунікативну компетентність, мобільність психіки, готова до інноваційної діяльності, здатна ефективно працювати в ситуації невизначеності».
Основні форми здобуття додаткової професійної освіти – підвищення кваліфікації та перепідготовка. Перша передбачає вдосконалення вже наявних навичок та «осучаснення» знань з якоїсь однієї спеціальності. Перепідготовка – це здобуття освіти з урахуванням наявної професії з іншої, суміжної спеціальності.
Головний виш республіки починав упроваджувати перепідготовку у 2016 р. з учителів іноземних мов, які діставали ще й кваліфікацію перекладачів. Стела Кучеряну наголосила, що надзвичайно важливим фактором є те, що особам, які пройшли перепідготовку, видається диплом державного зразка. На сьогодні у формі перепідготовки навчаються 123 слухачі. Здебільшого це люди, які вже мають середню спеціальну та вищу освіту. Проте можлива і перепідготовка, а точніше – оволодіння суміжною спеціальністю студентами старших курсів.
На думку учасників круглого столу, майданчиком для здобуття додаткової освіти може стати ПДУ. По-перше, виш має необхідну матеріально-технічну базу, по-друге – висококваліфікований викладацький склад. До того ж, держуніверситет здатний залучати до читання лекцій запрошених фахівців-практиків.
Як зазначали під час дискусії роботодавці, до них приходить молодь, яка, незалежно від рівня її освіти, не володіє деякими базовими навичками, необхідними для професійної діяльності. Наприклад, представники агропідприємств вказували на невміння молодих фахівців працюва-
ти з кіберпрограмами та з документацією: заповнювати акти звітності.
На завершення круглого столу присутнім роздали опитувальні листи, в яких пропонувалося викласти побажання щодо вдосконалення підготовки фахівців, зокрема і шляхом додаткової професійної освіти.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото з сайту spsu.ru