Низку нарад, на яких глави держадміністрацій міст і районів підбили підсумки діяльності у 2023 році, завершив звіт керівника Кам’янщини. Володимир Бичков поінформував керівництво країни та народних депутатів про демографічну ситуацію і стан справ в економіці, приділив увагу соціальній, освітній, культурній, спортивній галузям і питанням охорони здоров’я, розповів про багатогранну діяльність громадських організацій.
Основа економіки – сільське господарство
Агропромисловий комплекс району – це 16 крупних господарств і 324 селянсько-фермерських. Вони обробляють майже 30 тис. га сільгоспугідь. Щоб дбайливо доглядати землю, постійно оновлюють машинно-тракторний парк. Минулого року на придбання техніки витратили 4,2 млн рублів.
Дбайливе ставлення до землі дає гарний результат. Урожайність більшості культур, попри несприятливі погодні умови 2023 року, вища, ніж у 2022-му. У першій групі зернових кам’янські хлібороби добилися кращого показника в республіці.
Тваринники реалізували понад 212 тис. л молока та майже 48 т м’яса. Динамічно розвиваються свинарство, вівчарство і птахівництво. Суттєвою підмогою зокрема є державна підтримка. Дотації виробникам молока перевищили 212 тис. рублів; 9 селянсько-фермерських господарств одержали кредити на розвиток виробництва на загальну суму 1,3 млн рублів.
Глава району зазначив, що основною проблемою для сільгоспвиробників є дефіцит ринків збуту. За рік реалізовано тільки 30 % зернових і 45 % технічних культур. Проте галузь забезпечила надходження до різних бюджетних фондів майже 96 млн рублів.
Виробництво і підприємництво
Вагомий внесок у районну казну Кам’янського консервного заводу – понад 10 млн рублів. Завдяки модернізації підприємства та розширенню асортименту, значно виріс обсяг виробництва і на чверть збільшилися доходи від продажу.
У 2023-му в місті з’явилися нові виробництва. У Кам’янському лісництві діє цех із переробки деревини. Тут працюють п’ять чоловік. За рік виготовили та реалізували жителям району продукції на 371 тис. рублів. Також у місті є філія крупного взуттєвого підприємства «Софтшуз», на якому працюють 13 осіб, є 10 вакансій. Керівництво фабрики планує відкрити на території району ще один цех.
У Кам’янці зареєстровано близько 1 400 представників малого бізнесу – на півсотні більше, ніж у 2022 році. Завдяки їхній діяльності, до місцевого бюджету надійшло майже 3 млн рублів (зростання на 1,75 млн).
Оздоровлення, відпочинок, туризм
Ще один значний економічний суб’єкт – санаторій «Днестр». У минулому році на оздоровленні тут побували 9 643 особи – на 1,5 тисячі більше, ніж у 2022-му. Щоб зробити відпочинок комфортнішим, а лікувальні процедури доступнішими, триває розвиток оздоровниці, будівництво й оснащення нового корпусу. У санаторну інфраструктуру у звітному році інвестовано понад 14 млн рублів.
Кам’янський глава також розповів, що в розвиток галузі туризму у 2023-му вкладено майже
3 млн рублів.
Інвестиції в інфраструктуру
Упродовж 2023-го вони склали 81 млн рублів, що на 30 млн перевищило показник попереднього року. Завдяки адресним програмам, розвивалися та модернізувалися системи електро-, водо-, газопостачання. Були реалізовані проекти в дорожній галузі. Продовжується реконструкція колишніх гуртожитків під доступне сучасне житло.
Держпрограма Фонду капітальних вкладень містила 14 об’єктів. В освітніх закладах і центральній районній лікарні вже здійснили капремонт, облаштували подвір’я. Тривають роботи в парку Вітгенштейна, зокрема – упорядковування Меморіалу Слави.
Президент звернув увагу на той факт, що в кам’янську інфраструктуру вкладаються значні кошти. Лише по лінії ФКВ у 2023-му виділено майже 19 млн рублів. Гроші направляють на ремонт і модернізацію освітніх, культурних, спортивних закладів, а також будівництво й утримання доріг і комунальних мереж.
Вадим Красносельський особливо відзначив дбайливість під час планування районних витрат. На Кам’янщині віддали перевагу створенню в сільській місцевості комплексів «школа – дитсадок», що дозволяє значно скоротити витрати на їх утримання та підтримку інфраструктури в належному стані. Прес-служба Глави держави повідомляє, що цей досвід рекомендовано запроваджувати й в інших районах.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.