Масляна – одне з найвідоміших старовинних народних свят слов’ян, яке широко відзначає і нинішнє покоління. Це тиждень, сповнений яскравими подіями та збереженими традиціями, веселими масничними розвагами, піснями, танцями та іграми. Про те, яке смислове наповнення містить у собі цей святковий період і як його відзначили в республіці, – у нашому матеріалі.
Історія Масниці сягає корінням у глибину століть, поєднуючи в собі елементи язичницьких і християнських традицій. У давнину цим святом віншували настання весни та задобрювали новий урожай. З часом воно стало асоціюватися з провісником Великого посту в православній церкві.
За однією з версій назва «Масляна» виникла тому, що цього тижня, за релігійними канонами, м’ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати. Однак історики не мають єдиної версії походження назви. В народі його ще називали «касаточка», «цукрові уста», «цілувальниця», «чесна масляна», «весела», «перепілочка».
Традиції масляного тижня
З Масницею пов’язано безліч традицій, спрямованих на те, щоб гідно провести зиму та привітати весну. З-поміж головних символів і страв цього святкового періоду є млинці. Вони уособлюють сонячний диск. Пекти їх починають з початку тижня, проте найбільш активно це відбувається в останні дні Масляної – з четверга до неділі.
Святкова традиція зародилася в дав-ні язичницькі часи Русі. Тоді люди вірили, що бог сонця Ярило проганяв зиму і повертав довгождане тепло та родючість землі. Млинці з їхньою круглою формою та золотистою скоринкою символізували його сяйво. Кожен день Масляної має свою назву, що відображає його особливість і закликає до певних дій.
ПонедIлок – день першої «зустрічі» з Масляною. Усі починають готувати млинці. Причому перший млинець віддавали бідним.
ВIвторок – «загравання». У другий день святкового тижня традиційно влаштовували оглядини, на яких юнаки обирали наречених і сваталися до них. Щоправда, ця традиція згодом практично зійшла нанівець.
Середа – «ласунка». Цей день присвячений кулінарним пригощанням, де млинці стають головною стравою, родзинкою свята. Господині змагаються в майстерності приготування цього чудового частування, щоб порадувати гостей та близьких.
Четвер – «широкий четвер» – «розгул, перелом». Час, коли розгорталися широкі гуляння з хороводами, колядками, катанням на санях, кулачними боями та іншими потіхами. При цьому головною розвагою дня широкої Масляної вважали штурм і захоплення снігових фортець. Розвага явно не для наших південних широт.
П’ятниця – гостьовий день для зустрічей із близькими та родичами, на знак подяки за доброту та підтримку. Він ще відомий як «тещині вечірки», коли зять вирушає до тещі на млинці, щоб провести час у теплій атмосфері сімейного обіду.
У суботу – зовичні посиденьки: свято триває, і кожен бажає поділитися радістю Масляної з близькими та друзями. Цього дня ходять у гості, пригощаються млинцями та насолоджуються спілкуванням.
Завершальний день – прощена неділя – проводи, целовник. У цей день на Русі всі від малого до старого за провини свої, за досади, за минулі сварки з відкритою душею просили одне в одного вибачення і благали забути образи.
Після цього Масляну проводжають веселими піснями, танцями та спаленням солом’яного опудала.
Забави молодих
Святковий настрій та веселощі «оселилися» в Придністровському державному медичному коледжі імені Л. Тарасевича. Тиждень Масниці подарував студентам різних курсів та філій можливість і час зібратися на загальних майданчиках, щоб відзначити одне з найяскравіших та найвеселіших свят року.
Традиційні конкурси на краще частування, костюми та креатив перетворилися на веселий і захопливий марафон, який тривав цілих три дні. У медичному коледжі навчаються 40 груп, що робить це свято масовим та різноманітним і барвистим.
Викладачі навчального закладу наголосили, що успішна організація та проведення таких заходів залежать від ініціативи студентської ради. Як з’ясувалося, учні з радістю беруть на себе відповідальність за створення святкової атмосфери та роблять свій внесок в організацію загальної справи.
«У нашому студентському конкурсі представлений діалог культур. Широке святкування Масниці сприяє збереженню народних традицій. Ми живемо в регіоні, де люди різних національностей об’єднані цим святом. Росіяни, українці, молдавани, болгари, гагаузи – всі знаходять спільну мову у веселих гуляннях», – поділилася враженнями заступник директора коледжу з виховної роботи Наталія Сорокіна.
Традиційно під час святкування Масляної студенти приготували млинці та інші національні страви. Журі їх гідно оцінили та вручили дипломи.
У Центральній міській бібліотеці ім. О. С. Пушкіна для молоді провели фольклорне свято «Масляна біля воріт – всіх веселе свято чекає!». Співробітники розповіли учням технікуму про традиції Масляної, а також організували для них веселі народні забави.
А тим часом…
У Рибниці... На центральній площі північної столиці Придністров’я відбулися масничні заходи з традиційною юнацькою забавою – перетягуванням канату. У школі № 11 організували благодійний ярмарок. Кожен клас представив різноманітні частування – від млинців до пирогів. Усі гроші від їх продажу направлять на підтримку притулку для тварин «Білий Бім».
У Слободзейському районі… На площі перед Будинком культури с. Незавертайлівка відбулася театралізована розважальна вистава «Масляна наша! Нема за тебе кращої».
У Дубоссарському районі… В Будинку культури с. Дзержинське відкрили виставку творчих робіт «Здрастуй, Маснице!».
У Бендерах… Веселими забавами, іграми й танцями відзначили Масляну в Бендерському БК «Шовковик». Вихованці дитячого садка № 16 на «ласунку» водили хороводи, співали пісні, читали вірші, змагалися у спритності та пригощалися ароматними млинцями.
По всій республіці відбулося дуже багато тематичних заходів. Основні ж відбудуться у «Прощену неділю» 17 березня.
Олександра ТИМКО.
Фото автора.