Навесні й восени, в березні та жовтні у більш ніж 100 країнах світу переходять на «літній» і «зимовий» час. Сенс переведення годинників на «літній» час полягає в тому, щоб поєднати адміністративний і сонячний час.
У такої маніпуляції є як прихильники, так і противники. Перші стверджують, що вони економлять електроенергію, другі переконані, що переведення стрілок годинника негативно впливає на здоров’я. Там, де є протистояння думок, проблему необхідно розглядати в комплексі, з урахуванням позитивних і негативних аспектів.
То чи є економія?
Поширена думка, що шляхом переведення стрілок годинника, зокрема навесні, вдається зекономити електроенергію. Відбувається це завдяки скороченню на одну годину часу користування населенням освітлювальними приладами. Водночас фахівці називають цифри економії кіловат, а отже, і бюджетів, починаючи від сімейних і закінчуючи державними. Та все більше дослідників доходять висновку, що сезонний перехід на новий час якщо й дає економію електроенергії, то в досить незначних обсягах – на рівні статистичної похибки, не більш як 2 %. «Виною» тому повсюдне впровадження LED-ламп, використання яких нівелює потенційну економію електричної енергії від переведення стрілок навесні та восени, яка була актуальною для минулих століть.
Противники «ігор з часом» вважають, що і без регулярного переведення стрілок на годиннику є можливість заощадити. Наприклад, якщо всі виконуватимуть заклик: «Виходячи з приміщення, гасіть світло», то економічний ефект буде порівнянним з економією від переведення стрілок.
Розібратися в цьому багатоголоссі думок допоміг фахівець-енергетик генеральний директор ДУП «Єдині розподільні електричні мережі» Василь Сирбу:
«Економії немає. Принаймні, в умовах нашої республіки. Такий висновок зроблений на підставі багаторічних спостережень за обсягами реалізації електроенергії в періоди переведення стрілок годинника. Можливо, в країнах, де йдеться про мільйони та мільярди споживаних кіловат-годин, економія є, але вона незначна, як «крапля в морі».
Реакція організму
Розібратися з цим сезонним аспектом переведення стрілок «вперед-назад» певною мірою допоміг завідувач психіатричного відділення ДУ «БЦМЛ», лікар-психіатр Борис Коломан. Довелося специфічні медичні терміни адаптувати до звичайної мови, зрозумілої читачам. Біологічний годинник, що «цокає» всередині кожного з нас – аж ніяк не вигадка. Медики називають це циркадною системою, запрограмованою в геномі людини, яка регулює метаболічні процеси, що відбуваються всередині організму, зокрема режим неспання і сну. Переведення стрілок годинника призводить до порушення сформованого балансу між біологічним годинником людини та реальним часом.
Противники зміни природного перебігу часу стверджують, що переведення годинників і втручання в біоритми, які охоплюють широкий діапазон періодів – від мілісекунди до декількох років – шкідливі для організму. У союзники ж вони вибирають медиків, більшість з яких підтверджує негативний вплив переходу на «літній» і «зимовий» час на людський організм. Він проявляється в розладі сну, що призводить до зниження фізичної та розумової працездатності.
З переведенням годинникових стрілок людина недосипає. Як наслідок – зниження функцій мозку, погіршення настрою, пам’яті та уваги. Менше спиш – швидше втомлюєшся. Недосипання може спровокувати стрес і депресії, викликати стан, схожий на те, коли людина під час авіаперельоту в одну мить змінює кілька часових поясів.
У зоні особливого ризику перебувають люди з проблемами серця. Перехід на новий час може спровокувати в них порушення серцевих функцій, підвищення артеріального тиску, інфаркт.
Важко і дітям. Батьки знають, як нелегко їх будити в останній понеділок березня, щоб піти в дитячий садочок чи відправити в школу. Втішає лише те, що «жайворонки» легше пристосовуються під час переходу на літній час, ніж «сови». Для адаптації до нових реалій медики дають нам зазвичай два тижні.
До зміни часу, якщо це неминуче, можна підготуватися. Ось найпростіші рекомендації: за тиждень «до» змінюйте режим сну, намагаючись кожного дня засипати та прокидатися на 10–15 хвилин раніше; більше часу проводьте на свіжому повітрі (це необхідно для насичення мозку киснем); вранці робіть зарядку; відрегулюйте сніданок, вживайте помірно ситну їжу.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.
Фото з сайту rbc.ua