Кіно як ліки

У рамках Року рівних можливостей у Бендерській загальноосвітній середній школі № 15 показали короткометражний художній фільм «Кожний 88». Це авторська робота російського режисера Дарини Лебедєвої, лауреата IX Міжнародного кінофестивалю «Кіно без бар’єрів» про життя людей з обмеженими фізичними можливостями. Звичайно, нинішня «кінотерапія» – це лише відлуння того кінофестивалю, але вона має велике значення й дістала відгук у серцях підлітків.

Сюжет фільму побудований на оригінальній основі з елементами реінкарнації. Так, певна спільнота людей перебуває в замкнутому просторі – в пустелі. До них постійно потрапляють нові члени – люди, що завершили своє земне життя. В очікуванні нового майбутнього життя вони всі плекають надію, що нова доля буде значно кращою за минулу, треба лише терпляче очікувати своєї черги.

«Переселенців» у нове життя перевозять на великому вантажному автомобілі. До нього потрапляють лише після одержання спеціального квитка, в якому вказано, де і ким ти будеш у новому житті. Серед тих, хто в черзі, люди різні за суспільним статусом, за професією, з різних історичних епох. Головному героєві – солдату-червоноармійцю, що загинув на полі бою в 41-му, дістався квиток під № 88. Це чорний квиток, яким його обдарувала господиня Доля. Що це означає, він дізнається від водія-вантажника: у майбутньому житті бути йому інвалідом-аутистом. Ошелешений цією новиною, він намагається дістати для себе інший квиток, оскільки цей його не задовольняє, тому що він жити хотів, він про інше мріяв… Все це – в минулому, а йому залишається лише одне: чекати той самий квиток у нове життя і сподіватися, що він буде щасливим.

Але чи можна втекти від своєї долі? Виявляється, що ні. Головний герой приймає нову для себе долю – долю людини-інваліда. За кілька хвилин перед нашими очима минуло непросте нове життя молодого юнака, який у 25 років став ученим-математиком зі світовим ім’ям.

Відверто кажучи, фільм зацікавив аудиторію. По закінченні демонстрації керівник Республіканського благодійного фонду Дмитро Кузук запросив  учнів до діалогу. Поспілкуватися на тему побаченого запросила дітей і директор муніципальної установи «Служба соціальної допомоги м. Бендери» Наталія Бордан. Пропонуємо кілька коментарів.

Юрій, учень шостого класу: « Інваліди – це дуже хороші люди, до них потрібно ставитися з добротою. Їх не можна ігнорувати в нашому суспільному житті, в житті всього суспільства».

Світлана, учениця сьомого класу: «Люди з обмеженими фізичними можливостями такі самі, як і ми. Я вважаю, що стосовно до них не можна проявляти гординю, бо це погано».

Наталія, учениця 10 класу: «Такі кінофільми виховують нас духовно. Вони роз’яснюють, що всі люди – брати й сестри, що любов, турбота і співчуття врятують світ».

Підбиваючи підсумки кінолекторію, Дмитро Кузук зазначив, що серед людей з обмеженими фізичними можливостями є багато видатних світових особистостей. Достатньо згадати Франкліна Рузвельта – президента Сполучених Штатів Америки, який чотирикратно обирався на цю посаду, і знаменитого російського математика Григорія Перельмана, який доказав теорему Пуанкаре, англійського фізика-теоретика Стівена Хокінга – засновника теоретичної космології, та нашу сучасну російську співачку Юлію Самойлову з унікальними голосовими даними. Тому молодому поколінню потрібно виховувати в собі позитивне ставлення до зазначеної категорії людей і дітей, допомагати їм. У бесіді з дітьми Дмитро Кузук торкнувся проблем міського реабілітаційного центру, з яким плідно працює навчальний заклад.

Таке залучення дітей із типовим рівнем розвитку до спілкування з дітьми-інвалідами дуже корисне для всіх. Одні одержують позитивний соціальний досвід, а інші – з раннього віку починають розуміти, на які труднощі натрапляють люди з обмеженими можливостями, стають чутливішими до їхніх проблем, стають толерантнішими.

Володимир   ПУКЛІЧ.