На всіх офіційних пляжах республіки з 1 червня заступили на чергування рятувальники.
У період купального сезону безпека відпочивальників перебуває під особливим наглядом.
Ця бентежна для придністровців тема стала предметом розмови нашого кореспондента з заступником начальника Управління аварійно-рятувальної служби МВС Сергієм Гонцовим. Він поділився важливою інформацією про роботу рятувальників із читачами газети.
► На календарі червень, ртутні стовпчики термометрів наближаються до позначки 30 °С. Незабаром на пляжі ринуть тисячі бажаючих відпочити. Чи все готове до купального сезону?
– Небагатьом відомо, що купальний сезон – це загальноцивільне поняття. Співробітники ГУзНС не можуть його відкривати чи закривати. Ми тільки розпочинаємо роботу на рятувальних постах, які функціонуватимуть до 8 вересня.
► Як проводилася підготовка? Що вона передбачає?
– На підготовчому етапі до діяльності ми здійснюємо на рятувальних постах цілий комплекс заходів. У першу чергу, це щорічні курси для працівників служби порятунку з врученням сертифікатів. Ці ж співробітники готують спеціалізовану техніку (плавальні засоби та самі пости як об’єкти). Частину коштів на нагальні потреби виділяють державні адміністрації міст і районів. Члени спеціальної комісії Державної інспекції річкового транспорту цілеспрямовано перевіряють дно в акваторії пляжів.
► Чи багато локацій необхідно проінспектувати?
– Усього в республіці працюватиме 10 офіційних пляжів. У кожному місті по одному, в Тирасполі та Рибниці – по два. Обов’язковим етапом підготовчих робіт на кожному з них є перевірка дна. Його обстежують водолази. Вони прибирають небезпечне сміття (топляки, консервні банки, скло, гостре каміння), а також позначають місця виявлених підводних ям, ставлять до відома рятувальників їхнє місцезнаходження. Усі ці заходи виконуються до початку функціонування рятувальних постів.
► Відомо, що придністровці відвідують зокрема і несанкціоновані пляжі. Як із цим бореться ГУзНС?
– Ліквідувати такі місця відпочинку ми не можемо. Однак наше завдання полягає також у профілактиці потенційно небезпечних ситуацій. Тож доводиться організовувати просвітницькі бесіди з людьми різного віку. У травні співробітники ГУзНС відвідують школи, докладно розповідають дітям про правила поведінки на воді та про небезпечні зони.
Спеціальні патрулі обстежують берегові лінії Дністра, де з відпочивальниками також проводять профілактичні бесіди та вручають пам’ятки з правилами безпечного відпочинку. Крім того, у вихідні виїжджає автопатруль. Коли патрульні виявляють на несанкціонованому пляжі дітей до 14 років та ще без нагляду дорослих, вони викликають батьків або передають неповнолітніх в інспекцію у справах неповнолітніх. Дітей не можна залишати біля небезпечних об’єктів, а наша річка є саме такою.
► На що спрямовані профілактичні бесіди з громадянами?
– Дністер – одна з найнебезпечніших річок у Європі. Вона досить звивиста, з сильною течією, через яку рельєф її дна може змінюватися практично кожного дня. Тому краще купатися на офіційних пляжах, де є рятувальники, які зможуть надати допомогу: за необхідності викликати «швидку» чи міліцію. До того ж рятувальники завжди напоготові й можуть зреагувати на потенційно небезпечну поведінку, тим самим запобігти трагедії на воді. На неофіційному, не обладнаному місці відпочинку набагато більший ризик, хоча деякі особи цього досі не усвідомлюють.
► Чим укомплектовані рятувальні пости на пляжі?
– Усім необхідним для оперативного реагування та гарантування безпеки відпочивальників. Це рятувальні круги, жилети, буйки, аптечки з медикаментами, матеріалами для надання першої допомоги. На пляжі передбачено по два рятувальники. Вони працюють з 9:00 до 21:00.
► Що є основним каталізатором до виникнення небезпечних ситуацій на воді?
– Не існує будь-якої однієї причини. Це завжди комплекс: нерозуміння людьми небезпеки, яку таїть річка, а також часто алкогольне сп’яніння та самовпевненість людей. Ми знову і знову через ЗМІ намагаємося довести до відома громадян, що недотримання правил поведінки на водних об’єктах і поблизу них у 99 % випадків призводить до трагедії.
► Чи спостерігається позитивна тенденція до зменшення нещасних випадків на Дністрі?
– Так, безумовно. Якщо у 2016 році потонули 28 осіб, то у 2020-му – 14, у 2023-му – 11. Це свідчить про те, що наша робота дає позитивні результати.
Марина СОВА.
Фото автора.