I м’я Діани Дорошенко досить широко відоме у спортивному світі. Талановита шашистка – чемпіонка Придністров’я і світу серед слабочуючих людей, багаторазовий призер першості Молдови та Європи, при цьому вона керівник студії декоративно-прикладного мистецтва у с. Малаєшти та майстер-художник з гобелену.
Шашки – ця стародавня настільна гра розвиває логіку, самовладання, а також уміння прораховувати перебіг подій. Вони є улюбленою грою для різного віку. Навряд чи хто згадає нині батьківщину шашок. Навіть учені досі не знають, де вони з’явилися вперше. Цікаво, що найпершу дошку, схожу на дошку для гри в нарди, знайшли на розкопках Вавилона. З тих давніх часів гра підкорила весь світ. Шашки були гідно оцінені й стали захопленням усесвітньо відомих особистостей, серед яких були філософи, полководці, вчені, письменники.
Видатний радянський педагог Василь Сухомлинський вважав, що без шахів не можна уявити повноцінного виховання розумових здібностей і пам’яті малюків. І подальше знайомство з ними починається тоді, коли гравець проявив себе у шашках.
У сім’ї Дорошенко четверо дітей, усі вони свого часу відвідували заняття в секції з шахів, і тільки старша Діана продовжила шлях освоєння та глибшого пізнання настільної гри. Уже з 18 років наша героїня вважається професійним гравцем. Її мати Луїза Лаврівна зазначила, що гра в шахи сприяє розвитку логічного й аналітичного мислення, зміцненню пам’яті, концентрації уваги.
«Завдяки цьому виду спорту виробляються вміння здійснювати точні й глибокі розрахунки, що вимагають передбачливості, сміливості, наполегливості, винахідливості та фантазії», – додала жінка.
Під час гри необхідно прораховувати ходи наперед на кілька кроків, передбачати дії суперника і наслідки своїх рішень. Шашки також вимагають уміння нестандартно мислити, шукати варіанти та виходи зі, здавалося б, тупикових ситуацій. Крім того, як і будь-який вид спорту, шашки розвивають волю, прагнення до перемоги, і разом з тим вчать гідно приймати поразку.
Понад 20 років Діана активно бере участь у різноманітних республіканських і міжнародних змаганнях. Вона однаково впевнено і гідно почувається на дошці таких видів як стоклітинні, російські та бразильські шашки. Основні відмінності в них полягають у системі ходів, кількості фігур і полів на дошці. Правила гри залежать від обраної варіації, а головне завдання однакове у всіх – позбавити противника можливості ходити або ж забрати всі його фішки.
У 2018 р. шашистка була визнана кращою спортсменкою Придністров’я. Прізвище Діани неодноразово лунало на світових чемпіонатах серед слабочуючих гравців як переможниці.
«Дисципліна та наполеглива праця – необхідні умови для здобуття найвищих нагород. Донька перед змаганнями дотримується певних правил, багато тренується. І це дає результати», – розповіла мати чемпіонки. Кількість грамот, медалей і кубків за пройдений спортивний шлях важко порахувати.
Красуня успішно закінчила Бендерський художній коледж, ректор якого Віктор Постойкін ще тоді розпізнав неабиякий творчий потенціал абітурієнтки. Нині дівчина вже відомий майстер з гобелену. Всі роботи, виконані за її особистими ескізами, стають окрасою експозицій і посідають перші місця в різноманітних конкурсах. У фойє Будинку культури с. Малаєшти Григоріопольського району на сьогодні розгорнута виставка творчого об’єднання, в якому вона працює керівником. Майстер-класи, які проводить митець, захоплюють і дорослих, і дітей.
Діана та її родичі не перестають дякувати директору Республіканського спортивного реабілітаційно-відновлювального центру інвалідів Георгію Чебану за можливість тренуватися в сучасних просторих залах, обладнаних необхідним якісним інвентарем для занять.
Завдяки тренеру Iгорю Слободенюку, який багато зусиль і душевного тепла вкладає в кожного підопічного та надає важливого значення розвитку спорту в республіці, спортсмени практично з усіх міжнародних турнірів повертаються на батьківщину з перемогами. Він стверджує, що головне у спорті – це бажання тренуватися, цілеспрямовано йти до мети та перемагати.
У вільний час Діана плаває, непогано грає в дартс, захоплюється пішими прогулянками по лісу, а також пейзажними замальовками. Їй подобається мандрувати околицями та рідним краєм.
Катерина СИДОРЧУК.
Фото Марини Сови.