Окриляючи й запалюючи оточення творчою енергією, він для багатьох став джерелом натхнення і прикладом життєлюбства. Заслужений працівник культури ПМР, кавалер ордена «Трудова Слава», «Людина року» в номінації «Культура і мистецтво» (2007), Василь Робулець відзначив своє 80-річчя.
Урочистий вечір на його честь пройшов у великому залі ПК «Енергетик». Вічно молодого подвижника, який трудиться на ниві культурного життя Дністровська і нашої республіки понад 50 років, шанувальники ювіляра вітали бурхливими оплесками.
Воістину народна любов до людини, яку називають легендою Дністровська і людиною-святом, має під собою міцну основу. Багато років він віддав студентському клубу Дністровського технікуму енергетики. З його ім’ям пов’язані три десятиліття розквіту ПК «Енергетик». За його ініціативи були видані перші книги дністровських літераторів, де були представлені і його власні вірші. Стараннями ювіляра створено клуб «Ветеран» та хор «Світозари», який дістав широке визнання в нашій республіці та за її межами. Учасник безлічі концертів і різних свят, республіканських фестивалів, зокрема фестивалю «Пшеничне перевесло», народний хор став візитною карткою Дністровська.
Ювілейний концерт винуватець урочистості відкрив своїми віршами про місто енергетиків і написаною нещодавно піснею «А в Придністров’ї у нас». «Я – найщасливіша людина, оскільки займаюся улюбленою справою, обожнюю свою сім’ю і живу в прекрасному місті Дністровську!» – ці щирі слова Василя Трохимовича відкрили всім присутнім секрет його довголіття і творчого горіння.
Ювіляра тепло привітав депутат Верховної Ради ПМР Віктор Гузун. За величезний внесок у культуру республіки він вручив йому Лист подяки ВР ПМР. Ведучі зачитали ювілярові Вітальний адрес глави держадміністрації Дністровська Сергія Карюка. Звучали привітання від імені начальника Тираспольського управління культури Наталії Янковської та директора міського Палацу культури Дмитра Дарадура. У гості до Василя Трохимовича прийшли представники Міжнародної асоціації працівників культури та мистецтва «МАРКІС». Від імені колег по цеху з Росії, Білорусі, України, Ізраїлю та інших країн його привітали віце-президент «МАРКІСу», член сенату Римської академії сучасного мистецтва Юрій Салко, відповідальний секретар «МАРКІСу» Микола Димченко, почесний член національної Бразильської академії сучасного мистецтва Алла Салко та інші.
З особливим почуттям ювіляра вітала Дністровська Рада ветеранів, а також нинішній і колишній голови профкому, керівники Молдавської ДРЕС.
Василю Трохимовичу подякував за співпрацю у проведенні церковних свят і благословив настоятель Дністровського храму протоієрей Євген.
Запальну молдавську сирбу і народну пісню в знак подяки за багаторічну дружбу адресував ювілярові Будинок культури села Незавертайлівка на чолі з директором Христиною Станович.
Яскравим освідченням у коханні до колишнього керівника став виступ колективу ПК «Енергетик». Колишні колеги закружляли ветерана у вальсі, а юні танцюристи подарували йому десятки маленьких сердець.
Зворушливим сюрпризом став виступ легендарної групи «Дощ», яка заспівала Василю Трохимовичу дивовижно красиві ностальгійні мелодії минулих років. Альбом з фото-літописом початку трудової діяльності ювіляру вручили співробітники Дністровського технікуму енергетики та комп’ютерних технологій.
Безперечним героєм свята, справжнім втіленням заслуг працівника культури став народний хор «Світозари». За десять років до його репертуару увійшли понад 100 пісень. Натхненно й лірично, завзято і весело лунали пісні російською, молдавською та українською мовами. Друзі й шанувальники піднімалися на сцену, щоб вручити ювіляру квіти та подарунки.
На плечі ветерана лягли десятиліття. Однак він напрочуд легкий на підйом і сповнений оптимізму. Василь Трохимович ніколи не таїть образи, не вміє мстити і бути незадоволеним. Як не гнула, не ламала його доля, він завжди піднімався і, незважаючи ні на що, йшов уперед.
В його душі, немов ластівки навесні, щебечуть мрії, а ще там б’є цілюще джерело любові до людей. Напевно, тому особисті свята Василя Робульця стають святами для всього Дністровська і не тільки.
Лариса НІКОЛАЄВА.