Ветеран Великої Вітчизняної війни Володимир Таламонович Костенко – приклад мужності й життєлюбства. Саме такі слова лунали на адресу ювіляра в день його народження від численних гостей. 90-річчя почесний житель міста Дубоссари зустрічав у колі рідних, друзів, колег з Ради ветеранів війни, праці та Збройних сил. З ювілеєм Володимира Костенка привітали і представники влади.
Місто Дубоссари для Володимира Таламоновича стали другою Батьківщиною. Адже більшу частину свого життя він мешкає саме в цьому містечку. Особливе місце в серці Володимира Костенка займає і селище, в якому він народився і виріс – село Дашуківка Лисянського району Черкаської області. З малою Батьківщиною Володимир Таламонович розлучився під час Великої Вітчизняної війни, коли пішов захищати рідну землю від фашистських окупантів. Навесні 1944 року, коли його селище звільнили радянські війська, 16-річного хлопця мобілізували. Він пройшов бойову підготовку у Ростові-на-Дону, склав присягу і потрапив на службу до органів державної безпеки – 323-й полк прикордонних військ Народного комісаріату внутрішніх справ. З особливим трепетом згадує ті роки Володимир Таламонович, адже довелось пройти і пережити багато випробувань.
«З нашого селища навесні 1944 року мобілізували 30 хлопців, та до цього роду військ потрапили тільки я і мій друг – Василь Маринчук. Три роки ми були разом: виконували всі завдання, які нам ставило військове керівництво. Але, на жаль, під час виконання одного з них, коли ми пішли у розвідку в Карпатах, Василь загинув. Я його поховав і часто замислююсь, що на його місті міг бути і я, проте доля розпорядилась по-іншому», – згадує Володимир Костенко.
Перший бій Володимир Костенко прийняв під час Корсунь-Шевченківської операції, коли радянські війська звільняли велике угрупування фашистів – 58 тисяч німецьких солдат і офіцерів. Підсумком тієї операції стало знищення 18 тисяч окупантів, решту взяли в полон. Потім було звільнення Західної України, таких міст, як Хмельницький, Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів. Велику Перемогу Володимир Таламонович зустрів у Польщі, у місті Перемишлі. Каже, війна завершилась 9 травня 1945 року, та не для всіх. 7 років він ще воював з бандеровцями на Західній Україні. Бачив звірства, які чинили вояки Української повстанської армії, та боровся з диверсантами і шпигунами. Поранення Володимир Костенко дістав у 1945 році в Карпатах. За відвагу і безстрашність, проявлені в боях, Володимир Костенко був нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За Перемогу над Німеччиною». Вони – найдорожчі, зізнається ветеран. А також додає, що дуже прикро нині дивитися на те, що відбувається на його Батьківщині.
«14 жовтня офіційна влада України оголосила Днем захисника Вітчизни, та хто входить до цієї категорії? Наше покоління, мої товариші по службі, ми дуже добре пам’ятаємо, що робили воїни УПА в ті роки на Західній Україні. Нарівні з фашистами вони боролися з радянською владою і людьми, які розділяли політику великої держави. Так, деяких представників цих диверсантів заслали до таборів Воркути, та не всіх, як виявилось. Дуже боляче дивитися, як змінюють історію і з ворогів роблять національних героїв на моїй Батьківщині», – зазначив Володимир Костенко.
Незважаючи на роки, Володимир Таламонович Костенко і зараз бере участь у громадсько-політичному житті. Він входить до складу Ради ветеранів війни, праці та Збройних сил Дубоссарського району, зустрічається з молоддю і розповідає школярам про Велику Вітчизняну, як відновлювалось народне господарство в Дубоссарах після звільнення від румунсько-фашистських окупантів. Адже Володимир Костенко брав у цьому безпосередню участь – будував Дубоссарську ГЕС і артезіанські свердловини для забезпечення містян електрикою і питною водою. За досягнення перед суспільством і державою у 1974 році був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.
У 90-й день народження Володимир Костенко приймав поздоровлення від численних гостей – від керівництва району та республіки, а також від представників багатьох громадських організацій. Лист подяки від Президента ПМР Вадима Красносельського вручив голова Республіканської Ради ветеранів війни, праці та Збройних сил Юрій Ільяшенко.
Велику вдячність за внесок Володимира Таламоновича у розвиток міста і виховання молодого покоління висловив глава Дубоссарської держадміністрації Руслан Чабан.
«Ми вдячні вам за Велику Перемогу і труд задля блага наших земляків. Хочемо побажати вам міцного здоров’я, щоб ви завжди були у колі ваших близьких і друзів. Ви для нас – приклад мужності та життєлюбства», – наголосив Руслан Чабан.
Надія ІВАНОВА.