Напередодні всенародного свята Перемоги для нашої республіки вже стала традиційною зустріч ветеранів у «Землянці», коли учасники боїв згадують фронтові будні, своїх друзів та короткі щасливі моменти затишшя на передовій…
Цього року мальовничими листівками та весняними квітами їх щиро зустрічали учні шкіл міста, вручали копію газети «Правда», яка сповіщала про перемогу над ненависним ворогом, та супроводжували до місця зустрічі.
У затишному сквері Тираспольського об’єднаного музею 7 травня ветерани Великої Вітчизняної війни (ВВВ), учасники бойових дій, удови та діти ветеранів ділилися своїми спогадами про трагічні роки ВВВ, раділи, що можуть відзначити чергову річницю світлого свята «зі сльозами на очах». Привітати людей, які подарували нам мирне життя, прийшли Президент ПМР Вадим Красносельський, Голова Уряду Олександр Мартинов, Голова Верховної Ради Олександр Щерба, глава державної адміністрації міст Тирасполя і Дністровська Олег Довгопол.
Так ведеться в житті, що батьки навчають дітей своїх, передають їм свій досвід. А ми вдячні батькам, дідам та прадідам за подароване сьогодення: мир, ясне сонце і небо, за які вони віддавали своє здоров’я і життя.
З Днем Перемоги ветеранів привітав Вадим Красносельський. «Немає більш важливого свята в історії людства. Жахлива війна. Мільйони загиблих. Скільки вбитих і скільки ненароджених людей. Майже вся європейська частина сучасної Росії була знищена. Повоєнний голод. Ветерани, присутні серед нас, вистояли й перемогли, заново відбудували державу, були свідками запуску в космос першого супутника, підйому з руїн економіки. Покоління ветеранів з часом відійде (жорстокий закон природи), але не можна, щоб з ними пішла в небуття історія», – сказав керівник придністровської держави. Він закликав придністровців пам’ятати героїчний подвиг своїх дідів і прадідів.
Олександр Мартинов зазначив, що кожна родина Радянського Союзу постраждала від війни, зазнала горя, втратила рідних і близьких. «Завдяки подвигу червоноармійців, трудівників тилу, ми – представники повоєнних поколінь – маємо можливість жити під мирним небом, жити, як вільні люди, й розмовляти рідною мовою. Залишайтеся з нами довше, ви для нас є істинним прикладом служіння Батьківщині», – підкреслив прем’єр-міністр, звертаючись до почесних гостей.
Олександр Щерба сказав, що придністровці зберігають історичну пам’ять, і свідченням цього є проведення різноманітних патріотичних акцій.
Олег Довгопол запевнив, що тираспольчани завжди пам’ятатимуть людей, які воювали за нашу свободу.
Наш кореспондент поспілкувався з ветераном ВВВ Лідією Гросберг, яка закінчила війну в Німеччині. «В 1941 році мені було 17. Війну я зустріла в місті Балта, на Одещині, й подала заяву до військкомату. 28 червня вже була в армії. Я була медсестрою, на третьому курсі медичного технікуму. Служила в госпіталі, потім подала рапорт, щоб мене відправили на фронт. Була на полях битви. В одному з боїв я винесла 15 поранених, за що згодом отримала медаль «За відвагу», – розповіла заслужена героїня. День Перемоги вона зустріла у 1945 році в німецькому місті Дрезден.
Голова комітету з патріотичного виховання молоді ДО «Ветерани війни, праці та Збройних сил м. Тирасполя», полковник у відставці Валерій Глазков теж поділився своїми спогадами про вогненні роки: «Я син учасника Великої Вітчизняної війни, батько воював у морській авіації, в Заполяр’ї. Він був військовим льотчиком. Дитячі роки свої я провів у Сталінграді. З самого дитинства ми знали про війну з розповідей своїх батьків і матерів». На думку Валерія Івановича, «Землянка» – це місце, де можуть зустрітися люди всіх поколінь. Поруч із сивими ветеранами стоять молодші, діти тих, кого сьогодні вже немає з нами. Вони переказують школярам те, що чули самі. Молодь із спогадів фронтовиків ще краще розуміє, яка була доля радянського народу в роки тієї страшної війни.
Історія не має кінця. Відкриваються нові документи, згадуються нові події. Зустріч і спілкування різних поколінь дають можливість кожному, незалежно від віку, розуміти, що таке війна», – сказав Валерій Іванович.
Цього дня ветеранів і гостей заходу пригощали гречаною кашею та фронтовими 100 грамами. Пісні воєнних років у виконанні юних та популярних придністровських артистів також повертали їх у роки героїчної молодості…
Андрій КРАВЧЕНКО.