Практичний інтенсив
Ефективна організація навчання передбачає систематичний контроль якості засвоєння матеріалу учнями. Перед учителем-словесником стоїть завдання: розвинути насамперед творчі здібності дітей, пробудити в них цікавість, інтерес до предмета та бажання пізнавати нове, а також сформувати вміння застосовувати здобуті знання на практиці.
Ні для кого не таємниця, що нині все важче зацікавити учнів та активізувати їхню пізнавальну діяльність. Тож в умовах, коли традиційні методи навчання вже не дієві, варто звернутися до багатої скарбнички сучасних ефективних методів і прийомів навчання. Сучасні техніки та форми візуалізації навчального матеріалу дарують умілому педагогу безліч можливостей урізноманітнити освітній процес, водночас підвищуючи внутрішній мотиваційний потенціал учнів і розвиваючи їхнє критичне мислення, аналітичні, дослідницькі та комунікативні вміння.
Особливо важко знайти результативні засоби організації роботи на уроці української літератури. Ні наявність унікальних сюжетних ліній та неочікуваних перепитій, ні неординарність персонажів, ні нестандартність описуваних подій, ні надзвичайна загостреність конфлікту не завжди вражають вимогливого сьогочасного учня-читача. Тому педагоги постійно перебувають у пошуку креативних ідей, дієвих технік і прийомів, які сприятимуть розвитку інтелектуальної автономності та соціальної компетентності учнів.
Пропоную добірку продуктивних методичних матеріалів, розроблених з опорою на програмний матеріал з української літератури для учнів основної ланки (5–9 класи), що допоможуть зробити урок літератури актуальним та привабливим для сучасного школяра.
Літературний диктант, вид роботи, який дає змогу швидко і різнобічно перевірити знання учнів з теми, що вивчається.
Літературні диктанти дещо подібні до тестових завдань, проте цей вид роботи вимагає пояснення, коментування. У шкільній практиці здебільшого застосовуються для моніторингу опанування учнями певного обсягу матеріалу та як засіб стимуляції логічного й асоціативного мислення, активізації пам’яті й розвитку творчих здібностей школярів.
Доцільні для корекції знань, їх актуалізації, як елемент створення передумов до наступної інтерактивної, пошукової чи творчої діяльності, на етапі закріплення знань або ж як узагальнення чи підсумок у кінці уроку.
Існує велика кількість літературних диктантів, зокрема асоціативний ланцюжок, лінійний диктант, акродиктант, логічний, диктант-співпраця, літературний макродиктант, кодовий, хронологічний, цитатний тощо.
Приклад логічного диктанту, що демонструє вміння учня поєднувати факти, поняття, знаходити спільне в подіях.
Розкрийте взаємозв’язок між людьми, книгами, подіями, виходячи з відомих вам фактів життєвого і творчого шляху Л. Українки.
1) Тітка Олена Антонівна – вірш «Надія»; 2) Лариса – Водохреща; 3) Псевдонім Українка – Михайло Драгоманов; 4) Крим – Сергій Мержинський; 5) Леся Українка – Климент Квітка.
Зразок кодового диктанту (літературне поняття умовно позначається певною цифрою):
Запишіть той чи інший художній засіб цифрою.
1 – порівняння; 2 – персоніфікація; 3 – епітет; 4 – антитеза; 5 – гіпербола.
«Ні, я хочу крізь сльози сміятись»; «Всіх владарка ніч покорила»; «Злетять вони угору, мов ті птахи!»; «Весни такої не було й не буде…»; «Зелений шум, веселая луна!»
Ще одним з ефективних є дієвий метод графічної систематизації інформації
Хмара слів – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. Технологія «хмарування» дозволяє відобразити знайомий навчальний матеріал у незвичний спосіб. До того ж цей метод можна застосовувати на уроках будь-якої навчальної дисципліни й на будь-якому етапі роботи на уроці. Учитель, з огляду на технічне оснащення школи, може організувати роботу над хмарою індивідуально, фронтально, у парах та у групах.
Забарвлена хмара зі слів привертає увагу, змушує зосередитися на матеріалі. У хмарі міститься як візуальна інформація (форма хмари), так і смислове навантаження – текст. Пропонований метод дозволяє візуалізувати термінологію з певної теми в більш наочний спосіб, шляхом виділення ключових слів певним розміром шрифту або кольором, що сприяє швидшому запам’ятовуванню інформації.
На основі запропонованої хмари слів записати короткий аналіз твору М. Коцюбинського «Ялинка».
Жанр твору. Тема твору. Головна думка. Головні герої. Народні свята і звичаї.
Модною вправою на сучасному уроці літератури є кросенс (це система зображень на певну тему, яка вибудовується з дев’яти квадратів, пов’язаних між собою сенсами-смислами). Діти з радістю сприймають зображення, образи, символи, іконки, смайли і в результаті легко засвоюють новий матеріал.
Зразок кросенсу, присвяченого вивченню біографії Т. Г. Шевченка.
Тлумачення: 1. Народився в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії. 2. Батьки були кріпаками. 3. З дитинства мав потяг до малювання. 4. 1837 року був викуплений з кріпацтва за 2 500 карбованців. 5. Роки навчання в Петербурзькій академії мистецтв. 6. 1840 року світ побачила збірка творів «Кобзар». 7. Роки заслання. 8. Перепоховання в Каневі на Чернечій горі. 9. Тарас Шевченко – зачинатель нової української літератури та мови.
Одним із методів критичного мислення є кола Вена або діаграма Вена. Це прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Це два або кілька кіл, що перетинаються. Середина заповнюється спільними рисами, а бічні частини – відмінними.
Зразок порівняльної характеристики творів М. Коцюбинського та В. Пояти, представлений у вигляді діаграми Вена.
Вартим уваги є й прийом «Фішбоун» (дослівно «Рибна кістка» або «Скелет риби»), який часто називають діаграмою Ішикави. В його основі – постановка проблеми, яку вивчають на уроці, визначення її аспектів, наведення аргументів та фактів для підтвердження наявної точки зору з цієї проблеми. Візуально це графічна схема у вигляді риб’ячого скелета, кожен сегмент якого має певні дидактичні функції.
Приклад застосування прийому «Фішбоун» під час вивчення народної казки «Мудра дівчина».
Тлумачення:
• голова – тема або проблемне питання, що підлягають аналізу;
• верхні кістки – розташовані праворуч у вертикальній формі схеми або під кутом 45 градусів зверху в горизонтальній; на них фіксуються основні причини, які призвели до проблеми;
• нижні кісточки – факти, що підтверджують наявність сформульованих причин або суть понять, зображених на схемі;
• хвіст – відповідь на поставлене запитання або висновки, узагальнення.
Отож, переконана, що тільки тоді в учнів виникне бажання навчатися, коли вони будуть активними учасниками освітнього процесу й відчуватимуть себе його співтворцями. Сучасному учителю необхідно крокувати в ногу з часом, постійно навчатися та самовдосконалюватися. Памятаємо, що Василь Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших…».
Народ скаже – як зав’яже Знань ніколи не буває багато, а вчитися ніколи не пізно
Альона ХЛОПОВА,
вчитель української мови та літератури
другої кваліфікаційної категорії, ТСШ № 18.