Головний виш республіки в 16-й раз проводить науково-практичну конференцію з правової тематики. Цього разу організатори сформулювали її так: «Права людини: фундаментальні цінності, стандарти та сучасні виклики».
Дводенну конференцію провели напередодні 76-ї річниці ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Як стверджує всезнаюча Вікіпедія, «текст Декларації є першим глобальним визначенням прав, якими володіють всі люди». І це надзвичайно справедливо: кожен з нас народжується з рівними правами, які мають бути дотримані протягом усього життя. На жаль, є декларації, а є реалії, й вони не завжди збігаються.
Базовим документом, який складається з 30 статей, повинні керуватися всі члени Організації Об’єднаних Націй. ПМР, хоч і не є членом цієї поважної організації, ратифікувала, а значить поширила на території республіки всі міжнародні правові документи, що регулюють дотримання прав людини.
Актуалізувала проведення науково-практичної конференції ще одна дата: саме тепер – 24 грудня виповниться 29 років із дня прийняття Конституції ПМР. Другий її розділ якраз і присвячений правам, свободам, обов’язкам і гарантіям людини й громадянина. Перше ж його речення звучить так:
«Людина, її права і свободи є найвищою цінністю суспільства і держави».
Краще, напевно, і не скажеш. Чи потрібно тепер пояснювати важливість порушеної в ході конференції теми. І зовсім не абстрактним є це словосполучення – «права людини», адже стосується воно буквально кожного з нас. Людство довго і наполегливо йшло до уніфікованих положень, що увійшли до Загальної декларації прав людини, починаючи ще від первіснообщинного, рабовласницького, феодального ладу, коли долю «істоти Божої» визначав її господар. А скільки людської крові було пролито за ці самі права людини, за її свободу, за її гідне життя.
Символічно і те, що проведення науково-практичної конференції збіглося в часі з Днем юриста. Тому майже кожен виступ починався зі слів привітання. Президент Вадим Красносельський також привітав колег з їхнім професійним святом.
«Юридична спільнота Придністров’я – це люди, покликані стояти на варті прав і свобод співвітчизників, забезпечувати перемогу цінностей правової держави, верховенство закону, керуючись при цьому принципами гуманізму та служіння суспільству».
З такими напутніми словами робота провідних правознавців просувалася досить ефективно. Естафету заочних привітань продовжили голова Конституційного суду Олег Кабалоєв, Прокурор республіки Анатолій Гурецький, уповноважений з прав людини в ПМР В’ячеслав Косинський, Голова Верховної Ради Олександр Коршунов, Голова Уряду Олександр Розенберг, голова Слідчого комітету В’ячеслав Бринзар, ректор ПДУ Владислав Соколов. Особисто учасників юридичного діалогу привітали голова Верховного суду Адріан Пеньковський та голова Державного митного комітету Валентин Грабко.
У межах пленарного засідання були заплановані виступи восьми доповідачів, зокрема двох зарубіжних. Спектр тем охоплював різні аспекти й напрямки як теорії, так і практики юриспруденції.
Багато хто охарактеризував діалог професіоналів «майданчиком для животрепетних питань». Особливо важливо це для студентів, які вивчають юридичну науку, яким випала нагода послухати та дізнатися думку її метрів.
Коментуючи значимість скликаної конференції для нашої газети, суддя-секретар Конституційного суду Сергій Степанов, який стояв також біля витоків створення придністровської Прокуратури, зауважив:
«У цілому, ключовою темою виникнення в 1990 році придністровської державності був якраз захист прав людини». Щодо сучасного стану системи захисту прав і свобод людини, він звернув увагу і на «зворотний бік медалі» – на обов’язки громадянина.
На його думку, ці поняття нероздільні, тому їх необхідно розглядати в комплексі.
«Єдність прав і обов’язків людини – це і фундаментальна цінність, і стандарт. Реалізація прав людини можлива тільки в симбіозі з виконанням нею обов’язків», – вважає провідний придністровський правознавець.
На необхідність досягати балансу між дотриманням прав особистості та інтересів суспільства і держави звернув увагу керівник Верховного суду Адріан Пеньковський.
«Принцип справедливості – не порожні слова, а універсальний маркер, точка опори в процесі здійснення правосуддя. У людей не повинно бути сумнівів, чи дотримуватимуться їхні права, а в разі необхідності ці права будуть захищені. Права людини – це універсальна цінність», – наголосив він. В умовах невизнаності нашої держави, її складного геополітичного становища, цей напрямок стає ще більш актуальним.
Такі висновки підтримав і голова ДМК Валентин Грабко, який вважає особливо важливим усунення обставин, які можуть спровокувати порушення прав людини, зокрема й масових.
«Це завдання для державних органів» – підсумував глава митної служби республіки.
Про дотримання прав людини в різні історичні періоди говорив керівник Управління криміналістики Слідчого комітету Олександр Шпилевий. Олександр Вікторович був причетний до ексгумації жертв політичного терору 30-х років минулого століття на території Придністров’я, перепоховання яких здійснила громадська організація «Спадкоємці перемог».
«Коли читаєш книги, такі як «Архипелаг ГУЛАГ», – це одні відчуття, а коли бачиш скелети тіл розстріляних, руки яких були зв’язані за спиною, – це вже зовсім інше сприйняття. Тільки так і відчуваєш увесь жах того часу. Про які права людини можна говорити, коли офіційно існували квоти на розстріли. У нашій місцевості вони були перевищені у 25 (!) разів, замість 200 осіб у позасудовому порядку було розстріляно 5 тисяч», – зазначив юрист.
У зверненні до учасників конференції придністровського омбудсмена та в доповіді начальника відділу науки Уряду Михайла Бурли йшлося про масове порушення економічних і соціальних прав людини у зв’язку з обмежувальними заходами до суб’єктів господарювання Придністров’я з боку сусідньої держави. Це новий виклик для цілісної системи захисту прав людини.
«Величезний вплив на республіку має наше геополітичне становище. Ми в багатьох аспектах залежимо від зовнішнього світу, наше становище вразливе. На сьогодні взагалі залишився єдиний канал спілкування з зовнішнім світом, чим Молдова і користується. А обмеження з її боку на експорт продукції деяких наших підприємств є класичним порушенням економічних і соціальних прав громадян на працю і гідну винагороду за неї. До того ж і ознак поліпшення геополітичного положення ПМР на поточний момент не спостерігається, оскільки політичні переговори у форматі «5+2» залишаються у стадії стагнації, – констатував кандидат географічних наук, доцент Михайло Бурла.
За наведеними ним даними, втрати республіки через обмежувальні заходи Молдови вже наближаються до 30 млн рублів. Це недоотримані бюджетом кошти, які могли бути вкладені зокрема і в соціальну галузь, і спрямовані на підвищення рівня та якості життя придністровців.
«Для реалізації фундаментальних прав людини необхідні матеріальні ресурси, а їх у нас недостатньо», – повідомив учений.
У доповідях промовців порушувалися також теми конституційних гарантій презумпції невинуватості; права народів на самовизначення і вибір мови спілкування; захисту прав людини в умовах багатополярного світу; впливу на дотримання прав людини в умовах цифрових технологій; принципу рівності в рішеннях Конституційного суду ПМР і навіть така як «Відстрочка смертної кари в Китаї: гуманізм або тортури?».
Наступного дня провідні юристи республіки, а також майбутні правознавці продовжили дискусії на актуальну тему в секціях. Загалом було представлено понад 50 доповідей щодо дотримання прав людини.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото прес-служби Верховної Ради.