Парта Героя

Просвітницький проект із такою назвою був заснований у нашій державі 2023 року. Він покликаний у доступній формі розповісти школярам про земляків, які здійснили героїчний вчинок.


«Парта Героя» стала складовою частиною патріотичного проекту «Видатні люди Придністров’я». Його реалізує Міністерство просвіти з метою сформувати в юного покоління інтерес до історії своєї країни та шанобливе ставлення до героїв бойових дій, доблесних трудівників, талановитих діячів культури та мистецтва, спортсменів та інших громадян, відзначених високими державними нагородами. У школах, де навчалися знамениті земляки, поступово з’являться парти з їхніми портретами й інформацією про життя, подвиги або досягнення.

У нинішньому році були урочисто відкриті дві такі парти. Символічно, що вони присвячені придністровцям, які загинули під час виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані. Напередодні 35-ої річниці виведення радянських військ із цієї країни в селі Плоть так увічнили пам’ять Юрія Кожухаря, а на завершення року «Парта Героя» з’явилася в Кузьмині.

У 1970-х за нею сидів Дмитро Жуковський – звичайний сільський хлопчик, веселий і товариський. Осягав шкільну науку, брав участь у художній самодіяльності, займався спортом. Добрий і чесний, він завжди з готовністю приходив на допомогу іншим людям. У нього було багато друзів, і саме вони доповнили скупі рядки офіційної біографії спогадами про життєрадісного юнака, який любив, мріяв, накреслював плани на майбутнє.

Після школи Дмитро поступив у Рибницьке профтехучилище, освоїв спеціальність слюсаря. Був направлений до Кишинева на меблеву фабрику. Звідти його в жовтні 1983 року і провели в армію.

Розпочалася служба Дмитра в російському Арзамасі. Там учився на зв’язківця, прийняв присягу. Тоді батьки бачили його востаннє, бо потім були тільки листи – з афганського Кабула.
Півтора року служив Д. Жуковський старшим радіотелеграфістом при штабі. Писав додому часто, але не вдавався до подробиць, оберігав рідних від переживань. Просив розповісти про сільські будні та свята, ділився своїми планами. В останньому листі порадував сім’ю звісткою про швидку зустріч: «За два тижні буду вдома…» Але замість сина у двері Жуковських постукало горе.

Вертоліт, яким Дмитро з бойовими товаришами повертався на Батьківщину, був підбитий душманами. Це сталося 30 жовтня 1985 року. Єфрейтор Д. Жуковський був посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу».

Спогади про всі ці події знову лещатами стискали серце Сергія Устимовича Жуковського, коли він знімав покривало з парти, на якій увічнене ім’я сина та представлена історія його короткого життя. Хвилина мовчання огорнула скорботою, об’єднала думки учасників шкільної лінійки. У ній взяли участь представники Кам’янської держадміністрації та районної громадської організації воїнів-«афганців», численні жителі Кузьмина та гості з інших населених пунктів, юнармійці та ветерани.

«До Афганістану направляли кращих воїнів. І там, далеко від Батьківщини, інтернаціоналісти продемонстрували патріотизм і мужність, відвагу та людяність», – наголосив голова «Союзу ветеранів Афганістану Кам’янського району» Олег Соловов.

У цій громадській організації дбайливо зберігають пам’ять про загиблих бойових братів. За ініціативою «афганців» у 2009 році рідна вулиця Дмитра Жуковського була названа його ім’ям. Самі інтернаціоналісти – часті гості в Кузьмині, в будинку Сергія Устимовича, якого прагнуть підтримувати словом і справою, та в школі, де активно беруть участь у роботі з патріотичного виховання підлітків.
«Парта Героя» – один із важливих аспектів цієї діяльності.

«Такі прекрасні юнаки, як Дмитро Жуковський, завжди були орієнтиром для наступних поколінь, прикладом мужності та вірності військовому обов’язку. Так буде і надалі»,

– зазначила заступник глави держадміністрації району та міста Наталія Ісакова. Вона повідомила, що парта зберігатиметься у шкільному музеї Бойової слави як зриме нагадування про те, що героями не народжуються – ними стають справжні патріоти Батьківщини.

Експонати музею, зібрані членами пошукового загону «Аврора», якраз цьому і навчають. Тут зберігають пам’ять про всіх земляків, якими гордиться Кузьмин: про Героя Радянського Союзу Івана Солтиса, імені якого удостоєний сільський освітній комплекс, і про інших фронтовиків Великої Вітчизняної; про вихованих на їхньому прикладі воїнів-інтернаціоналістів і захисників Придністров’я. Ніхто з односельців не забутий. Навпаки, подвиги патріотів відомі нащадкам, надихають їх на служіння своїй країні.


Олександра САПЕГА.

Фото автора.