Бендерська друкарня «Поліграфіст» – провідне підприємство республіки з випуску навчально-методичної та художньої літератури, створеної придністровськими авторами російською, молдавською та українською мовами. Крім того, воно надає увесь спектр поліграфічних послуг: виготовлення календарів, учнівських зошитів, бланків документів і дипломів, періодичних видань та багато іншого.
Становлення підприємства нерозривно пов’язане з історією рідного краю. Нагадаємо й ми про його шлях коротко, спираючись на окремі відомі факти.
Період зародження
У серпні 1944 року, одразу після визволення міста на Дністрі від німецько-румунських загарбників, його жителі взялися за відновлення зруйнованого народного господарства. У той скрутний час бендерчанам дуже бракувало інформації, що стосувалася внутрішньої та міжнародної обстановки, а насамперед, такої, що розповідала б про ситуацію в самому місті. Забезпечити інформаційні потреби населення могла міська газета. Однак для її видання були потрібні обладнання та фахівці.
З ініціативи тодішньої міської влади в Бендерах уже на початку січня 1945 року заснували друкарню. Розташовувалася вона у напівпідвальному приміщенні на вул. Комуністичній, 98. Спочатку її колектив складався з 8 осіб, керував яким досвідчений друкар Павло Міна. Обладнання – дві трофейні друкарські машини, що приводилися в дію вручну, та кілька набірних столів із касами напівзношеного шрифту – привезли з Кишинева на волах. Iншого транспорту не було.
Майстри поліграфічного виробництва практично відразу розпочали випуск міських газет «Новая жизнь» російською мовою і «Вяца ноуэ» – молдавською. У 1948-му газета стала називатися «Победа», а тираж видання досяг двох тисяч примірників.
Піонерів друкарської справи пам’ятають у друкарні досі. Це набірники, друкарі, наладчики Леонід Ротнер, Iван Подгорний, Микита Чумаченко, Юхим Колесников, Надія Штам та інші.
Нова адреса, нові здобутки
У 1955-му друкарня «переселилася» до будівлі, розташованої на вул. Пушкіна, 52, де вона перебуває й досі. Через чотири роки – у 1959-му, її очолив Михайло Омельяненко, випускник Львівського поліграфічного технікуму, який згодом закінчив Московський поліграфічний інститут. Він керував підприємством до 1975 року.
Цей період характеризується технічним зростанням підприємства, придбанням нового устаткування: проводилася реконструкція, яка велася господарським способом до 1966 року. Була збудована палітурна дільниця, а також дільниця з підготовки паперу, склад зберігання сировини, проведено інші реконструктивні заходи.
Розширення випуску друкованих видань потребувало удосконалення поліграфічної бази, для чого придбали лінотипи – набірно-рядкові та друкарські машини, нові шрифтові каси та інше обладнання. У 1960 році на підприємстві працювало вже 60 осіб. Газету набирали досвідчені лінотипісти Р. Костянтинова, Н. Щемененко, М. Лохвинська, верстальники Н. Федотова, В. Хмельницька, розбиральник Л. Рибальченко та інші працівники.
Наскільки непростою була праця поліграфістів, свідчить хоча б такий факт: газету верстали до 21:00, друкувати її розпочинали о 22:00 та закінчували тираж лише до 05:00 ранку. За випуск відповідали досвідчені друкарі: Н. Чумаченко, О. Лещук, I. Стрелецька, О. Оробинський. Надруковані сторінки передавалися на палітурну дільницю для фальцювання та упаковки, щоб до 06:30 доставити газету на пошту. Відповідальність була надзвичайно високою.
Ольга Матюхіна, яка довгий час обіймала посаду головного інженера, а нині економіст-нормувальник, розповіла наступне:
«До друкарні мене прийняли в 1966 році ученицею друкаря, через три роки я вступила до Львівського поліграфічного інституту ім. I. Федорова (нині УПI), після закінчення якого повернулася до Бендер. Працювала технологом, майстром друкарського цеху, начальником ПТВ. З 1984 до 2022 року трудилася на посаді головного інженера. Багато етапів становлення та вдосконалення підприємства відбувалися на моїх очах.
До 1985 року газети друкували за «старими» технологіями, на рядовідливних машинах, з ручним набором. Згодом був упроваджений офсетний друк. Крім газетної продукції, друкарня виконувала інші замовлення, виготовляла зокрема бланки, брошури для партійних органів. Великі замовлення у нас розміщувало Міністерство зв’язку МРСР. Друкували бланки телеграм та поштових переказів. З 1970 по 1985 роки друкарня модернізувалася. Це дозволило розпочати співпрацю з видавництвами «Тимпул» та «Картя молдовеняскэ», для МОЗ друкували пам’ятки про хвороби, тиражі яких сягали до 100 тис. примірників. Освоїли флексографічний друк спиртоводними фарбами для обслуговування молочного виробництва.
З радянською добою закінчилася доба держзамовлень та планування. З 1990-х років ми самі шукаємо собі роботу, освоюємо нове обладнання, нові види продукції. Втім, у всі часи колектив і керівництво Бендерської друкарні відрізняли творче піднесення, прагнення до облагородження рідного підприємства, впровадження всього передового, що є в поліграфії. Напевно, це дозволяє нашому підприємству, що відзначає 80-річний ювілей, будувати плани на майбутнє».
Ольга Григорівна розповіла, що 1970 року підприємство впровадило нове обладнання для високого друку. Для прискорення випуску газети «Победа» (1972 року її тираж становив 25 тис. примірників), придбали друкарську ротаційну машину ПРГ-2, а у 1973-му – німецьку флексографську машину «Ультрафлекс».
Тоді вперше в Молдавії бендерські друкарі освоїли флексографський спосіб друку. Якраз таким способом виготовляли етикетки на пергаментному та ламінованому папері для кисломолочної продукції, упаковку для морозива та фірмову пакувальну друковану продукцію для магазинів і торгових підприємств міста.
У 1975–1984 роках Бендерська друкарня входила до складу Тираспольського виробничого об’єднання поліграфічної промисловості, яку в той період очолював Микола Аладов.
З 1985 року під керівництвом нового генерального директора – Віктора Ципермана – впровадили передові на той час офсетний спосіб друку та набірно-пишучу техніку. Тираспольська офсетна фабрика стала самостійним підприємством, а Бендерську друкарню визначили головним підприємством об’єднання.
Період випробування
У 1988 році було ухвалене рішення реконструювати Бендерську друкарню та на її базі організувати випуск газет усіх південних районів МРСР. Реконструкція розпочалася 1989-го і мала б завершитися 1991 року.
Однак політична обстановка в Молдавії на той час не сприяла здійсненню задуманого. 19 червня 1992 року озброєні військові Молдови несподівано напали на мирне місто Бендери, розв’язавши кровопролитну війну.
Загальні збитки, завдані підприємству війною, склали понад 14 млн рублів. По закінченні трагічних подій у Бендерах розпочався новий етап і в розвитку друкарні, а фактично її друге народження. Підприємство очолив Микола Нагібін. Попри важкі економічні умови початку 90-х, колектив закінчував реконструкцію виробничого корпусу. Керівництво підприємства прийняло рішення щодо технічного переозброєння виробництва, впровадження сучасних поліграфічних технологій та випуск нових видів друкованої продукції. На сьогодні друкарня працює за комп’ютерними технологіями: за допомогою сучасної техніки здійснюється набір книжок і брошур. У 1994 році було введено кольороподіл.
На початку 90-х років молода придністровська республіка гостро відчувала дефіцит підручників та методичної літератури. У зв’язку з цим Міністерство просвіти надало Бендерській друкарні статус базового підприємства з випуску навчально-методичної літератури. Вже 1997 року був освоєний випуск підручників, надруковано понад 150 тис. екземплярів книжкової продукції, зокрема і молдавською мовою.
Зростання культури виробництва
Становлення ПМР потребувало створення документів державної важливості: паспортів, дипломів, атестатів, посвідчень водія, цінних паперів. За підтримки Міністерства інформації та телекомунікацій у 2000 році на базі друкарні «Поліграфіст» організували провадження з виготовлення документів. З цією метою приміщення перепланували на спеціальні, добре технічно оснащені та надійно охоронювані ділянки. Встановили високоякісне офсетне друкарське обладнання.
Всі бланки цінних паперів забезпечені сучасними способами захисту від підробки: папір з водяними знаками, різними видами волокон, що висвічуються за певних умов, хімічний захист та інше.
З метою подальшого підвищення якості продукції та швидкості її виготовлення, в період 2011–2015 рр. було придбане нове цифрове обладнання.
Нині Бендерська друкарня випускає понад двадцять найменувань газет: республіканських, міських, районних, таких як «Приднестровье», «Адевэрул Нистрян», «Гомін», «Днестровская правда» та інших.
Зустрічаючи 80-й день народження
Заступник директора з виробництва Олена Сосевич розповіла:
«Нинішня друкарня – це, перш за все, висококваліфіковані, досвідчені та відповідальні працівники, найфункціональніший парк сучасного обладнання, що дозволяє надавати повний спектр поліграфічних послуг, а також численне коло постійних замовників. Наше видавничо-поліграфічне підприємство виконує роботу на всіх етапах: від дизайну до виготовлення готової паперової продукції, випускає газети, журнали, книги, рекламну продукцію, документи, шкільні навчальні товари. Ми йдемо в ногу з часом, шукаємо та освоюємо нові методи роботи, щоб удосконалювати рівень якості цифрового друку і підвищувати обсяги продукції, що випускається. За досягнуті успіхи наш «Поліграфіст» нагороджений орденом Пошани».
Додамо, що високий рівень виробничої культури, якості продукції та комерційна надійність підприємства відзначені нагородами республіканського конкурсу «Придністровська якість» у номінації «Поліграфічна продукція».
Про це ми розповідали в одному з минулорічних номерів газети «Гомін», адже наша праця тісно пов’язана з діяльністю «Поліграфіста».
Бажаємо нашим колегам творчого пошуку, натхнення, звершення задуманого, щастя та успіхів як в особистому житті, так і на виробництві.
Михайло ТРЕМБIТА.
Фото mincifra.gospmr.org