У час, коли знанням двох іноземних мов уже нікого не здивуєш, здавалося б, написання слів іншомовного походження не мало б викликати проблем. Однак учителі української мови зазначають, що правопис слів іншомовного походження – одна з найскладніших тем, які вивчають за програмою з української мови у школі. Вона нелегко дається учням, про що свідчать результати диктантів чи творів. Тож пропонуємо зібрані матеріали з цієї тематики на допомогу школярам.
Слова іншомовного походження – це лексичні одиниці, що ввійшли до української з інших мов і зберегли свою форму та значення. Вони використовуються в мовленні, як приклади культурного впливу інших країн і народів на українську мовну спільноту.
Наприклад, «комп’ютер», «інтернет», «футбол», «ресторан», «концерт» тощо – це слова іншомовного походження, які увійшли до української мови з англійської, французької та інших мов.
Українська мова містить велику кількість слів іншомовного походження. Запозичення слів – це один зі способів розвитку мови та збагачення її словникового складу.
Правила написання українських та іншомовних (тобто таких, що недавно запозичені з інших мов) слів часто бувають зовсім різними. Тому для правопису важливо вміти розрізняти їх.
ОЗНАКИ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
1. Майже всі слова, які починаються з а, е та більшість на і – іншомовного походження: абажур, абрикос, евкаліпт, екзотичний, ідея, історія.
2. В іншомовних словах бувають збіги голосних: біолог, буржуазія, ідеал, океан. В українських – збіги можливі лише на межі префікса і кореня: виорати, наодинці. Таких слів небагато.
3. Іншомовним словам властиві важкі для вимови збіги приголосних: абстрактний, пункт, смокінг.
4. Іншомовного походження всі ті слова, які мають звук ф: фрукт, сифон (за винятком трьох слів: Фастів, форкати, фе).
5. В іншомовних словах не чергуються о, е з і та немає випадних о, е: бетон – бетону (пор. українське дзвін – дзвону), артишок – артишока (пор. кусок – куска). Але є чимало й українських слів, у яких голосні не чергуються і не випадають: тінь – тіні, ліс – лісу, холод – холоду.
6. В іншомовних словах рідко виділяються префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів: вітамін, галюцинації, гіпотенуза, дисципліна, кандидат. Якщо ж і виділяємо префікси та суфікси, то вони відмінні від споконвічно українських: а-симіляція, ди-си-міляція, екс-порт.
7. Частина іншомовних слів з кінцевим голосним не відмінюється: амплуа, пюре, радіо. Запозичений іменник пальто в українській мові відмінюється: пальта, пальтом.
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Під час написання слів іншомовного походження слід пам’ятати, що и пишеться:
а) у загальних назвах після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р («правило дев’ятки») перед буквами, що позначають приголосні, крім й: диспут, дизель, режим, ширма, цифра, позиція;
б) у географічних назвах після приголосних ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Лейпциг, Вірджинія, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок;
в) у географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Флорида, Африка, Корсика, Атлантида;
г) у географічних назвах із звукосполученнями -ри- перед приголосними (крім й): Крит, Мадрид, Рига, Цюрих, але Австрія, Ріо-де-Жанейро;
д) у низці інших географічних назв після приголосних д, т і в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Бразилія, Ватикан, Єгипет, Аддис-Абеба, Сирія, Сицилія;
е) у деяких словах іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и: бурмистер, (але бургомістр), вимпел, імбир, кипарис, спирт, єхидна, химера тощо, а також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кисет, кишлак. З и пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, митра, митрополит, християнство тощо.
І пишеться: а) на початку слова: імпорт, інструкція, Іспанія, ідея;
б) у кінці незмінюваних слів: журі, таксі, парі, жалюзі, Сочі;
в) перед голосним та й: матеріальний, соціологія, радіус, партійний;
г) після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, перед наступним приголосним: бізнес, фінанси, графік, кілограм, архів, республіка, ніша, Лісабон, Бірма;
д) після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у попередніх пунктах), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Ніл, Сідней, Міссісіпі, Дідро, Меріме, Сінклер, Дізель, лісабонський, але у прізвищах після ж, ч, ш, щ, ц пишеться и: Цицерон, Шиллер, Живаго;
е) у складних словах на початку другої частини, в яких перша частина закінчується голосним, та після префікса: староіндійський, доісторичний, безідейний, дезінфекція.
Ї пишеться після голосного: наївний, руїна, Каїр, Ізмаїл, прозаїк.
Е пишеться: а) після твердих приголосних: декада, декан, ідентичний, лекція, інтелект;
б) на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: дует, екзамен, енергія, проект, але траєкторія.
Є пишеться: а) коли іншомовне е вимовляється в українській мові як звукосполучення йе: європеєць, Єгипет, єгер, Євфрат;
б) після апострофа, е, і, й, ь: орієнтир, конвеєр, портьєра, бар’єр.
У пишеться: У словах, запозичених із французької мови, після літер на позначення шиплячих ж, ш та у словах: парфуми, парфумерія; журі, парашут, Жуль.
М’який знак пишеться: а) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон, Ньютон, Мольєр, конферансьє;
б) після л перед наступним приголосним за нормами вимови: альбатрос, фільм, Нельсон, але залп, катафалк тощо;
в) у кінці слів за нормами вимови: Булонь, магістраль, Базель, Рафаель, але бал, шприц, Суец, Галац тощо.
М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: малярія, дюна, нюанс, тюль, Аляска, Цюрих.
Апостроф пишеться: а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, прем’єр, кар’єра, миш’як, торф’яний, Б’юкен, Монтеск’є, Руж’є;
б) після кінцевого приголосного префікса: ін’єкція, кон’юнктура, ад’ютант.
Апостроф не пишеться: а) перед йо: курйоз, серйозний;
б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, бюро, кювет, рюкзак, Мюллер, Гюго, Барбюс.
Подвоєння відбувається:
а) в окремих загальних назвах переважно італійського походження: бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра;
б) при збігу однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса: ірраціональний, ірреальний, імміграція, інновація, сюрреалізм, контрреволюція;
в) у власних назвах і похідних від них словах: Андорра, Голландія, Шиллер, Марокко, марокканець.
Подвоєння не відбувається в загальних назвах: група, каса, клас, бароко, сума, шасі, грип, ват (хоч Ватт), колектив тощо.
ЯК ЗАПАМ’ЯТАТИ ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Поради учням
Безсумнівно, таку велику кількість правил, нюансів та винятків важко втримувати в пам’яті. Звичайно, можна все просто завчити й одержати гарну оцінку, коли будете розказувати правило вчителю. Та чи зможете ви скористатися цими знаннями під час, наприклад, диктанту? Запам’ятайте кілька порад щодо опанування правил написання іншомовних слів.
Мнемотехніка – це сукупність прийомів і способів, що спрощують запам’ятовування великого обсягу інформації. Напевно, вам відома фраза, в якій закодовані всі букви з правила дев’ятки: Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу. Так значно легше запам’ятати розрізнені букви, які не мають спільних характеристик (не всі шиплячі, не всі дзвінкі або глухі).
Пропонуємо вам ще кілька мнемонічних фраз, якщо чаша жиру вам не до смаку:
• ЗоСя і ШуРа – Це ЧуЖі ДіТи. Тут також усі приголосні – з «правила дев’ятки».
• Реве Та Стогне Дніпр Широкий, Човни З Циганами Жене. У цій фразі, як у шифрі, треба звертати увагу тільки на перші літери у словах.
• Чия Це Жінка Заспівала «Реве Та Стогне Дніпр Широкий»? Побачили закономірність? Так, тут теж тільки перші літери мають стосунок до «правила дев’ятки».
А ця фраза допоможе запам’ятати написання І у запозичених словах:
У Дідро в Лісабоні (власні назви, між двома приголосними) виникла геніальна (перед голосним) ідея (початок слова): поїхати в таксі (незмінюване слово) на Меркурій (перед й); це бізнес (не з правила дев’ятки) чи поезія (перед голосним)?
Завдання: Оберіть собі якусь із цих фразпідказок для запам’ятовування, або придумайте власну. Спробуйте застосувати мнемотехніку до правил написання слів іншомовного походження. Візьміть по одному прикладу з кожного правила і об’єднайте їх в історію. Так ви завжди зможете провести аналогії.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Завдання 1. Поставте на місці крапок, де потрібно, апостроф чи м’який знак, И чи І.
Ком..юн..ке, кур..йоз, м..л..йон, б..юро, дос..є, кан..йон, бар..єр, деб..ют, сер..йозний,
ал..янс, прем..єр, миш..як, б..юлетень, конферанс..є, грав..юра, інтерв..ю, комп..ютер, суб..єкт, кар..єра, д..стриб..ютор, н..юс-мейкер, компан..йон, ател..є, інтер..єр, ін..єкц..я, кур..єр, м..юз..кл, пан..європейський, кап..юшон, дос..є, ад..ютантс..кий.
Завдання 2. Запишіть слова в три колонки: 1) зі вставленим м’яким знаком; 2) зі вставленим апострофом; 3) без апострофа й м’якого знака.
Профіл.., б..юлетень, біл..ярд, мад..яр, ідал..го, бар..єр, антресол.., прес-пап..є, дос..є, н..юанс, агал..матоліт (дрібнозерниста гірська порода), інтерв..ю, порт..єра,
прод..юсер, ад..ютант, ескадрил..я, ф..юзеляж, ал..бом, миш..як, лос..йон, квадрил..йон, б..юро,
комп..ютер, пас..янс.
Ключ. З других букв першої колонки прочитайте два слова з вислову В. Крищенка: «Хто ми у світі без … ?»
Завдання 3. Слова запишіть у дві колонки: 1) без подвоєння букв, що в дужках;
2) з подвоєнням букв. Значення незнайомих слів з’ясуйте за словником.
Фі(м)іам, гу(н)и, то(н)а, прогре(с), бру(т)о, мета(л), шо(с)е, не(т)о, ди(з)айн, мо(т)о,
мá(н)а, ва(н)а, ві(т)амін, мадо(н)а, комі(с)ія, фі(н), гру(п)а, і(м)іграція, сю(р)еалізм,
агре(с)ор, і(р)аціональний, лібре(т)о, ка(т)од, і(н)овація, кенгу(р)у.
Ключ. З останніх букв слів першої колонки прочитайте закінчення вислову іспанського філософа Хуліо Сехадора: «Мова – це…».
Завдання 4. Слова, подані в транскрипції, запишіть орфографічно.
[компйу́теир], [атеил′йе́], [барйе́р], [пул′с], [адйута́нт],[б’іл′йа́рд], [кастан′йе́ти], [б’удже́т], [ва́н:а], [валеирйа́нка], [ір:еиа́л′н′іс′т′], [бл′уз].
Завдання 5. «Пошук». Замініть іншомовні слова українськими синонімами.
Журнал, тираж, резонанс, бар’єр, азарт, девіз, п’єдестал, пейзаж, візит, бюст, ін’єкція, експеримент, дефект; дезорієнтувати, алкоголь, деградувати, аншлаг.
Для довідок. Розголос, відвідини, погруддя, часопис, краєвид, запал, наклад, перепона, гасло, підніжжя, укол, дослід, хиба; скотитись у прірву, грішна вода, збити з пантелику, ніде яблуку впасти.
Завдання 6. Замініть кожен вислів словом іншомовного походження.
1) Офіційний документ про закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу. 2) Дитячий лікар. 3) Суворе дотримання та збереження таємниці. 4) Змагання з чого-небудь, конкурс. 5) Грошова допомога. 6) Найменші птахи на землі. 7) Група експертів-спеціалістів, яка розподіляє місця і вручає нагороди в конкурсах, змаганнях.
Слова для довідок. Диплом, педіатр, конспірація, олімпіада, субсидія, колібрі, журі.
Завдання 7. «Коректор». Попрацюйте в ролі коректора. Прочитайте слова, запишіть їх, виправивши допущені помилки.
Вол’єр, М’юнхен, павільон, амидопирін, кольє, сімфонія, премьєр, барельєф, тона, нето, бруто, ассистент, Великобрітанія, терраса.
Галина КРИЖАНIВСЬКА.
Фото Pinterest