Мітинг-реквієм відбувся біля пам’ятника убитим та закатованим євреям у роки фашистської окупації Тирасполя. Дату 27 січня було обрано не випадково, адже саме цього дня 1945 року радянські війська звільнили в’язнів концентраційного табору Освенцим, де було знищено понад мільйон людей цієї національності.
Президент Вадим Красносельський напередодні сумної події звернувся до придністровців:
«У сучасних реаліях увесь цивілізований світ повинен твердо наголосити про недопустимість прояву різних форм расизму, ксенофобії, націоналізму, антисемітизму. Ми сповнені рішучості відстоювати права людини та цінності демократії. Будемо завжди пам’ятати безсмертний подвиг воїнів Червоної Армії».
У траурних заходах взяли участь глава державної адміністрації міст Тирасполя і Дністровська Iлона Тюряєва, депутати Верховної Ради, перший Президент Придністров’я Iгор Смирнов, керівник благодійного культурного центру «Хесед» Юрій Крейчман, представники єврейських громад Придністров’я та Молдови, громадських і молодіжних організацій, жителі міста.
Головний рабин Молдови Пінхас Зальцман прочитав іудейську поминальну молитву за безвинно загиблими. Пам’ять жертв Голокосту присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.
Нагадаємо, що на території Придністров’я німецько-румунські окупанти знищили понад 40 тисяч євреїв. Як пам’ять про ці страшні події, в Тирасполі у 2018 році зведений пам’ятник жертвам Голокосту. Щороку придністровці збираються біля нього, щоб вшанувати пам’ять тих, хто за національною ознакою піддавався масовим розстрілам, загибелі в газових камерах, жорстоким експериментам.
У багатьох країнах світу встановлені пам’ятники та відкрито музеї, присвячені Голокосту, як нагадування про ті жахливі часи.
Голокост забрав життя більш ніж шести мільйонів євреїв, серед яких були жінки, діти та літні люди, зокрема і ті, кого розстріляли на схилах Дністра, а також замучені в рибницьких та дубоссарських гетто.
За різними оцінками істориків, у Придністров’ї в роки окупації було знищено 54–90 тисяч євреїв, зігнаних з усієї Румунії та прикордонних областей України.
У Тирасполі загинуло від 1,5 до 3 тисяч євреїв. За іншою інформацією, кількість загиблих може сягати 12 тисяч осіб.
У перші ж дні окупації Тирасполя, в серпні 1941 року, відбувся перепис єврейського населення. Близько 1,5 тисячі людей зігнали у двір літнього кінотеатру, потім, зморених голодом і спрагою, їх виводили на берег Дністра і розстрілювали.
Як зазначив Юрій Крейчман, ця трагедія і цей біль залишаються в серцях людей по всьому світу.
«Однак ми бачимо неймовірну силу виживання, стійкості, взаєморозуміння, поваги та милосердя», – наголосив очільник «Хесед».
Фашизм не прив’язаний до конкретної національності, в його основі теза про перевагу однієї нації над іншою. Через неприязнь, антипатію, зневагу людям завдають болю і навіть знищують. Голокост – це відмова від толерантності, від взаємоповаги одне до одного. На щастя, у Придністров’ї завжди жили люди великою багатонаціональною родиною, тому горе близьких, не залежно від національності, було спільним горем.
У міжнародний день пам’яті жертв Голокосту ключовим стає слово «пам’ять». Вона жевріє в серці кожного з нас, спонукає жити і не забувати свого минулого, без якого неможливе краще, щасливе майбутнє.
Тетяна ШЕРВIНСЬКА.
Фото автора.