У календар професійних свят і пам’ятних днів указом Президента Вадима Красносельського внесений День пам’яті жертв політичних репресій козацтва. Дата пов’язана з подіями 1919 року, коли була підписана «Директива про розкозачення» – документ, який узаконив терор щодо козаків. Відтепер трагічна дата відзначатиметься 24 січня.
Нині вперше в республіці, на території тираспольського Меморіалу жертв політичних репресій відбулися траурно-пам’ятні заходи, в яких взяв участь Глава держави.
Що ж спричинило за собою спонукальний мотив доповнити календар пам’ятних днів? Відповідь – наша історія, яку, як неодноразово говорив Президент, треба не тільки знати, а й засвоювати її уроки, щоб не допускати помилок у майбутньому.
ПЕРІОД РЕПРЕСІЙ КОЗАЦТВА
У нашій спільній історії є чимало темних сторінок. Щоб розкрити одну з них необхідно «на машині часу переміститися» років на сто назад, коли в Радянській Росії точилася запекла громадянська війна, в основі якої виявилася станова та ідеологічна ненависть. Вістря «червоного терору» було тоді спрямоване на козаків, оскільки більшовики, що прийшли до влади, уособлювали їх з оплотом самодержавства, вважали військовим щитом, презирливо називаючи представників цього стану «нагаєчниками». Хоча насправді вони були захисниками Вітчизни, законослухняними громадянами, укріпленими у православній вірі, які зберігають традиції пращурів. Однак класова ворожнеча затьмарила очі «новим господарям життя», що бажали поквитатися з козаками за їхню відданість колишньому укладу.
Дослідники політичних переслідувань козацтва по-різному трактують це історичне явище. Епітети, що характеризують той період, теж різняться: розкозачення, голокост, репресії, геноцид. Проте суть залишається незмінною: масові каральні заходи щодо козацтва.
Козацтво розглядалося владою як сила, яка могла не погодитися з новими порядками, бажаючи зберегти колишні підвалини та автономний спосіб життя. Тож її необхідно було ліквідувати. Під це і підвели «законодавчу базу». Директива від 24 січня 1919 р. наказувала «провести масовий терор проти багатих козаків, винищивши їх поголовно».
Територіальні області козацьких військ ліквідовували, продукти конфісковували, зброю вилучали. Почалася масова депортація козаків. Існувала навіть заборона на демонстрацію козацької ідентичності. На слово «козак» було накладено табу. Усьому цьому непокірні козаки, звичайно, чинили опір, однак їхні повстання, що починалися повсякчас, жорстоко придушувалися.
А потім слідували масові розстріли, «без суду та слідства», «за законами революційного часу».
НАША ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАГАЛЬНИЙ БІЛЬ
Ініціатором видання указу про запровадження в календар пам’ятних дат Дня пам’яті жертв політичних репресій козацтва виступив безпосередньо Президент.
Про значення цього документа наш кореспондент поговорив з отаманом Чорноморського козацького війська, генерал-майором Iгорем Небейголова.
«Вадим Миколайович вважав за необхідне зберегти пам’ять про ті трагічні події, відновити історичну справедливість. Адже козаки були одними з перших, хто зазнав масових репресій. І йшлося не просто про гоніння чи утиски, а про фізичне знищення представників цього стану, незважаючи на вік та стать», – констатував Ігор Петрович.
Сьогодні важко встановити кількість жертв розкозачення, однак те, що може йтися про мільйон чи більше людських життів – однозначно.
«Указ Президента, який встановив День пам’яті жертв політичних репресій козацтва – це глибоке розуміння історії. Придністровські козаки вдячні за це Главі нашої держави. По-різному можна ставитися до тих трагічних подій, але вони вже частина історії, наш загальний біль, оскільки репресії, в тій чи іншій мірі, торкнулися буквально кожної сім’ї. Це є трагічний день в історії козацтва. Тому ми маємо пам’ятати й не повторювати помилок, які були здійснені в ті далекі часи», – вважає військовий отаман.
КОЗАК-ЗАХИСНИК, КОЗАК-ТРУДІВНИК
Дякувати Богові, ті темні часи залишилися в минулому. Відроджене 17 грудня 1991 р. Чорноморське козацьке військо є правонаступником козаків ще Запорізької Січі. Першим наказним отаманом ЧКВ був нащадковий кубанський козак, Герой Радянського Союзу, льотчик-штурмовик Iван Пащенко. Відтворення війська відбувалося в період бойових дій, коли тривало відбиття агресії Молдови. Тому і тоді, й нині основний акцент у своїй діяльності ЧКВ робить на захист республіки. У цьому аспекті козацьке військо проявило себе повною мірою: на вівтар свободи та незалежності ПМР у 92-му покладено життя 91 козака. Тоді на допомогу чорноморцям прийшли їхні брати з інших козацьких військ з усіх куточків уже колишнього Радянського Союзу, 27 із них полягли смертю хоробрих.
І сьогодні захист рубежів республіки – головне завдання, яке виконують військовослужбовці сформованого у 1993 р. окремого козацького полку, що забезпечує недоторканність державних кордонів.
Слід зазначити, що у створенні цього специфічного військового підрозділу придністровці були першими та єдиними. Втім, як і в ухваленні у 2001 р. базового закону «Про козацтво в ПМР».
Будні ЧКВ насичені також копіткою працею в царині духовно-морального та військово-патріотичного виховання молодого покоління, збереження традицій та культури козацтва. Це й обряд посвячення в козачата, і проведення фестивалів козацької культури для дорослих та дітей.
У День пам’яті козацтва у храмі новомучеників і сповідників Церкви російської священнослужителі разом із козаками відслужили літію за невинно загиблими побратимами.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото прес-служби Президента.