Відповідно до конституційних норм ПМР реалізація зовнішньої політики перебуває у винятковій компетенції Глави держави та Міністерства закордонних справ. Більше того, через невизнаний статус нашої держави ця галузь діяльності набуває стратегічного значення. Невипадковий інтерес до неї й широкого загалу. Щоб частково задовольнити його, розповімо про засідання Колегії зовнішньополітичного відомства республіки, на якому було підбито підсумки діяльності придністровських дипломатів минулого року.
ЦИТАТА ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Президент ПМР.
«Компроміс – це не здавання інтересів, а рух назустріч одне одному».
Застій на переговорному треку
Як і очікувалося, основну увагу учасники приділили ситуації в переговорному процесі між ПМР та РМ. Наше МЗС використало весь арсенал політико-дипломатичних інструментів для того, щоб відновити роботу формату «Постійної наради…». Це єдиний легітимний і визнаний міжнародним співтовариством майданчик, де сторони політичного діалогу мають рівноправний статус. Очевидно, саме це й не подобається молдавським візаві, оскільки вкотре доводиться констатувати: вони наполегливо ухиляються від взаємодії. Отже, якщо відкинути всі емоції, маємо всього три зустрічі політичних представників – Віталія Iгнатьєва та Олега Серебряна – та 13 засідань експертних (робочих) груп. І це за цілий рік.
Проблеми ж у взаєминах сторін накопичуються, як снігова куля. Іноді вони вимагають невідкладного рішення. В актуальному переліку ті самі питання: обмеження зовнішньоекономічної діяльності Придністров’я; запровадження молдавською владою нелегітимних мит; банківська і транспортна блокади; перешкоджання експорту; блокування поставок медикаментів і медичного обладнання; відмова від взаємодії, необхідної для продовження поставок природного газу традиційним маршрутом через Україну тощо.
МОВОЮ ЦИФР. Минулого року до Консульсько-правового управління МЗС надійшло 5 045 заяв від громадян та юридичних осіб.
Представники МЗС навели у звіті приклади вжитих зовнішньополітичним відомством заходів, починаючи з заяв і звернень на адресу впливових міжнародних структур, закінчуючи ініціативою про скликання З’їзду депутатів усіх рівнів Придністров’я. Однак усі зусилля були марними. Та й про що можна говорити, якщо представники Кишинева навіть відмовилися підписати ініційовану придністровськими дипломатами Декларацію про прихильність до мирних методів урегулювання взаємовідносин між Придністров’ям і Молдовою.
Взаємодія з різних напрямків
Разом із цим під час засідання підсумкової Колегії МЗС було зазначено, що з об’єктивних причин взаємодія з Україною обмежена. Водночас до активу зовнішньополітичного відомства можна записати організовану зустріч Президента Вадима Красносельського з Послом з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Пауном Роговеєм, яка відбулася в Тирасполі 19 лютого 2024 р. На сьогодні він є Надзвичайним і Повноважним Послом України в РМ.
У рамках взаємодії з Абхазією та Південною Осетією на придністровських майданчиках було проведено зустрічі, онлайн-дискусії, а також організовано візити придністровських делегацій в Абхазію. По лінії співпраці МЗС із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями відбулося 27 заходів.
Особливий напрямок діяльності зовнішньополітичного відомства – миротворча операція, робота ОКК. І тут позиції Придністров’я та Молдови кардинально різняться. Керівництво нашої республіки виступає за збереження чинного формату миротворчої місії, яка довела за ці роки свою ефективність, офіційний Кишинів бореться за її трансформацію.
Президент Вадим Красносельський назвав діяльність МЗС значущою і за підсумками 2024 року визнав задовільною. Глава держави наголосив на першорядній ролі дипломатії, зазначивши, що багатьох локальних проблем і конфліктів міжнародного масштабу можна було б уникнути за наявності повноцінного та ефективного діалогу. Президент націлив дипломатів на продовження діяльності, спрямованої на поновлення переговорного процесу, а також на вирішення стратегічного завдання – зміцнення міжнародних правових засад визнання ПМР.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото mid.gospmr.org.