Упродовж 35-річної історії нашій республіці доводиться часто долати різного роду обмеження, блокади та виклики, що відбуваються буквально по черзі, в режимі нон-стоп. Вони стають випробуванням для всіх нас: для суспільства й органів державної влади, перевіряючи на міцність, твердість духу і характеру. Труднощі, безумовно, загартовують і об’єднують. Однак бажано, щоб їх було якомога менше, тоді й жити, і розвиватися Придністров’ю було б набагато легше.
Черговим викликом стала січнева газова криза. Було важко, однак багато чому ми таки навчилися. По-перше, вкотре переконалися, що у важких ситуаціях необхідно покладатися, передусім, на самих себе та допомогу справжніх партнерів. У нинішньому світі альтруїзмом і не пахне, всі просувають та відстоюють лише власні інтереси. По-друге, знову довелося переконатися в закономірній істині, що до подібного роду форс-мажорних ситуацій необхідно готуватися завчасно. І третій висновок: сучасні виклики вимагають уміння приймати оперативні й нестандартні рішення. Зокрема, для розв’язання актуальних проблем у паливно-енергетичному секторі необхідно використовувати різні, диверсифіковані варіанти забезпечення теплом, електрикою, іншими благами комфортного проживання. І тут на допомогу приходять відновлювані джерела енергії, зокрема вода, сонце, вітер тощо.
Єдине, чого слід уникнути, щоб освоєння і розвиток галузі альтернативної енергетики не перетворилися на кампанійщину, коли ми остаточно й безповоротно розв’яжемо проблему забезпечення республіки природним газом, який залишається для нашої газифікованої майже на 100 % республіки основним джерелом для вироблення різного роду енергії. Було б, напевно, необачним оголосити впровадження альтернативної енергетики стратегічним вектором розвитку держави, а потім, коли газове питання остаточно вирішиться, знову відсунути цей напрям на периферію загальної уваги. Необхідне тверде переконання, що «зелена енергетика» це всерйоз і надовго, а не тимчасовий захід або новомодне ноу-хау. Досвід найближчих і далеких сусідів переконує нас у цьому. І якщо наші устремління спрямовані в майбутнє, то і дії мають бути відповідними та скеровуватися на підтримку розвитку процесу вироблення енергії з поновлюваних джерел. У нинішній геополітичній обстановці вкрай проблематично спрогнозувати сценарії, які очікують нас у майбутньому. Йдеться, звичайно, про забезпечення республіки енергоресурсами. Отже, до них завжди необхідно бути готовими.
І обнадійливим тут є те, що держава готова підтримати тих, хто впроваджуватиме в життя незвичні для нас технології, шляхом надання податкових пільг та інших преференцій. Тоді точно з’явиться надія на зустрічний рух держави та інвесторів, охочих «вкластися» в «зелену» енергетику. Безумовно, початкові інвестиції в нову галузь похитнуть фінансову стабільність підприємців. Однак ті з них, хто здатен передбачати майбутнє, аналізувати та підраховувати, з часом, напевно, якщо не «зірвуть куш», то цілком переконаються, що в перспективі економитимуть кошти. Тоді вони зрозуміють, що вкладення були не марними, адже сонце, вітер і вода будуть вічними, на відміну від грошових купюр, які тут є, а тут їх уже немає. Тож так чи інакше, інвестиції у відновлювану енергетику будуть прямо пропорційні заходам державної підтримки.
Держава, зі свого боку, підтримає забезпечення відповідними кадрами. Зокрема, за запевненням Голови Уряду Олександра Розенберга, вона візьме на себе підготовку профільних кадрів, адже в Придністров’ї вже є освітні заклади, що готують фахівців енергетичної галузі. Справа за малим – за спеціалізацією.
У попередньому номері газети ми наводили конкретні приклади подвижників-ентузіастів, які вже використовують відновлювані джерела енергії, як для власного блага, так і для того, щоб поділитися нею з іншими. Прикмета нашого часу – ці люди, що стали героями публікацій, відео- та радіосюжетів. Про деяких із них ми також маємо намір розповісти в наступних номерах газети, щоб залучитися до популяризації альтернативної енергетики.
Сергій ХОХЛОВ.
Фото sonergia.com.ua