Щороку в нашій республіці представники української громади Придністров’я збираються біля пам’ятника Тарасові Шевченку, що височить біля державного університету його імені, щоб пом’янути «незлим тихим словом» генія українського духу.
З нагоди 211-ї річниці від дня народження громадськість Тирасполя, Бендер, Григоріополя, Слободзеї та представники Посольства України в Республіці Молдова прийшли з букетами яскравих весняних квітів вклонитися Кобзареві.
Виступали учителі української мови, керівники українських товариств, дипломати. Кожен із них висловлював думку щодо важливості збереження пам’яті поета, який став «батьком» для українського народу, поєднав у собі минуле, сучасність і майбутнє, тобто своєю творчістю показав, що було, що є і що буде.
У Придністров’ї не забувають про Тараса Шевченка. Його іменем названий головний виш республіки – Придністровський державний університет, практично в кожному місті є вулиця Шевченка.
Крім гранітного постаменту в столиці, погруддя Кобзареві спорудили в м. Кам’янка, а ще одне – в середній школі села Красненьке, Рибницького району.
Грошова купюра номіналом в 50 рублів має портретне зображення Кобзаря.
Школярі вивчають вірші поета, і під час конкурсів читців, які щороку відбуваються серед учнівської молоді, декламують його твори.
От і нині, на невеликому мітингу з нагоди 211-ї річниці Кобзаря, лунав його «Заповіт», і відомі кожному українцеві слова: «І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом».
Ми пам’ятатимемо, доки житимемо, доки житимуть наші нащадки.
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото автора.