Міжнародний день метеоролога щороку відзначають 23 березня. У 1960 році його заснувала виконавча рада Всесвітньої метеорологічної організації, щоб підвищити обізнаність громадськості про роботу метеорологічних служб.
ЮНЕСКО та Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосили 2025-й роком збереження льодовиків, оскільки саме вони забезпечують прісною водою понад 2 млрд людей. Близько 70 % світових запасів прісної води зберігаються якраз у вигляді льодовиків і крижаних щитів, які, на жаль, через зміну клімату швидко тануть.
Погода, її стан і прогноз, якою вона буде завтра чи післязавтра, цікавить буквально всіх, інформація про неї в топі теле- та радіопередач, повідомлень у глобальній мережі Інтернет. Кожній людині необхідно знати, якою буде погода завтра і найближчими днями, щоб максимально ефективно спланувати роботу на полях і городах, поїздки на відпочинок, підготуватися до можливих природних небезпечних явищ, таких як урагани, шквали, ожеледиці, обмерзання, повені. Тому спектр виконуваних метеорологами завдань широкий і різноманітний – спостереження, збирання, опрацювання та поширення даних.
У Придністров’ї перші інструментальні метеорологічні спостереження були пов’язані з Дністром. Тут наприкінці ХІХ століття почали діяти гідрологічні пости. Дещо пізніше з’явилися і фахівці, які моніторили опади, а також вимірювали температури. Одним з організаторів та ініціаторів створення першої наукової установи – Молдавської меліоративної дослідної стації (нині Придністровський НДІ сільського господарства), а також основоположником Одеського сільськогосподарського інституту був Афанасій Iванович Погибко, який присвятив своє життя перетворенню придністровських плавнів і розвитку меліорації в нашому краї.
У березні 1898 р. Погибко започаткував у Тирасполі вивчення гідрологічного стану річки Дністер. У 1933-му Афанасій Іванович розмістив метеорологічну станцію на своїй садибі (на території нинішнього ПНДІСГ), де спостереження проводилися аж до 1993 року.
Безперервні інструментальні дослідження погоди в Придністров’ї розпочалися 12 квітня 1944 р., буквально в день визволення Тирасполя від німецько-румунських загарбників. Щойно вигнали ворога з рідної землі, як одразу почали відновлювати метеостанцію на території нинішнього Придністровського науково-дослідного інституту сільського господарства. Уже з 1 травня 1944 р. на ній проводилися метеорологічні спостереження за денною температурою повітря, хмарністю, атмосферними явищами, напрямком і швидкістю вітру, а з 8 травня – і за вологістю повітря та нічними температурами. З кожним роком цей процес удосконалювався, впроваджувалися нові, передові методи та способи спостереження і прогнозування погоди.
Останнім часом надзвичайно зростає і не може бути проігнорований вплив екстремальних природних явищ на життя людства. Всесвітня метеорологічна організація у щорічному звіті підрахувала, що за останні півстоліття в усьому світі сталося майже 12 тис. аномальних погодних, кліматичних і водних явищ, які забрали життя понад 2 млн осіб; економічної шкоди завдано на загальну суму в 4,3 трлн доларів. При цьому ВМО зазначає, що до 2027 р. необхідно зробити якомога більше для поліпшення систем оповіщення про надзвичайні погодні явища. «Економічні втрати різко зросли. Водночас поліпшене раннє сповіщення і скоординоване управління стихійними лихами за останні півстоліття скоротили кількість людських жертв», – йдеться в заяві міжнародної організації. Очікується, що тенденція до зростання збитків збережеться. Однак системи раннього сповіщення допомогли скоротити кількість смертей, пов’язаних зі зміною клімату та іншими погодними катастрофами. Моніторинг є життєво важливим для подальшого вдосконалення розуміння складності кліматичної системи та її передбачуваності.
Станом на сьогодні в нашій республіці немає такого міністерства, відомства чи навіть промислового підприємства, яке б не потребувало інформації гідрометеорологічної служби. Це разові та регулярні запити, або вже давно чинні договори на надання даних про погодні умови, гідрологічну обстановку або повідомлення про забруднення атмосферного повітря. Увесь комплекс спеціальної інформації має стратегічне значення для держави, оскільки передбачає її пряму участь у забезпеченні гідрометеорологічної безпеки Придністров’я. Виявити, обчислити параметри, спрогнозувати час, ступінь небезпеки і тривалість надзвичайного погодного явища, яке може завдати матеріальної шкоди державі або створити дискомфортну ситуацію для населення, стає спільним завданням і держави, і суспільства.
Усі звикли й очікують від метеорологів щоденного прогнозу погоди, інформації про зміни рівня Дністра. Однак це тільки незначна частина роботи метеорологів Придністров’я. Більша ж частина їхньої щоденної діяльності припадає на взаємодію з замовниками з органів державної влади, зацікавлених підприємств, організацій та установ. Моніторинг стану атмосферного повітря у великих містах республіки теж перебуває в зоні відповідальності Гідрометцентру.
Для того, щоб гідно виконувати поставлені завдання, потрібне не тільки сучасне обладнання та інструменти. Важливими аспектами є підготовка на належному рівні фахових спеціалістів, проведення капітального ремонту метеорологічних станцій, гідрометеорологічних постів та лабораторій. Усе це неможливо здійснити, використовуючи лише фінансові можливості нашої служби. Тому відповідно до Розпорядження Уряду від 29 грудня 2020 р. (№ 1311р) було ухвалено план розвитку гідрометеорологічної служби на 2021–2026 рр. Його основною метою є підвищення ефективності роботи в галузі моніторингу довкілля на базі сучасних технологій і технічних засобів, що дало б можливість розв’язувати завдання сучасного рівня, захищати суспільство і державу від впливу небезпечних природних явищ.
Для працівників ДУ «Республіканський гідрометеорологічний центр» 23 березня – подвійне свято. Це не тільки Всесвітній день метеоролога, у Придністров’ї його відзначають ще й як День заснування гідрометеорологічної служби республіки. Вітаю колег із професійним святом та бажаю всім нам мирного неба, благополуччя, здоров’я. Щиро висловлюю глибоку вдячність тим, хто самовіддано трудиться на своєму посту, забезпечує метеорологічну безпеку республіки.
Віталій КОЛЬВЕНКО, директор ДУ «Республіканський гідрометеорологічний центр».
Фото novostipmr.com