Між цими датами навіть у нашій маленькій республіці минув різний проміжок часу: на півночі перемогу чекали понад рік, у Бендерах – менше. Територія сучасного Придністров’я у пам’ятному 1944-му була звільнена під час трьох операцій: Умансько-Ботошанської, Одеської та Яссько-Кишинівської. Бої розгорталися за кожну п’ядь землі.
«Довгих три роки Кам’янщина переживала жахи фашистської окупації, терпіла терор, насильство та репресії. У той період кам’янчани мужньо боролися з німецько-румунськими загарбниками в підпіллі та в партизанських загонах, – зазначив у зверненні з нагоди 81-ої річниці визволення північного району Президент республіки. – 24 березня 1944 року Кам’янка зустріла весну визволення. Цього дня воїни Червоної Армії вигнали окупантів і увійшли в місто».
Вадим Красносельський нагадав також, що цього року ми святкуємо 80-річчя Великої Перемоги, з глибокою вдячністю згадуємо безсмертний подвиг радянського народу.
Пам’ять про воєнні роки, дійсно, живе в кожній родині. Вона приводить нас, спадкоємців Перемоги, до могил мирних жертв фашизму та загиблих фронтовиків, до обелісків і в музеї. Вона передається від солдатських дітей до внуків і правнуків. У пам’ятні весняні дні низка меморіальних заходів традиційно відбувається в усіх наших містах і селах, починаючи від Окниці, в яку рейдовий партизанський загін «Радянська Молдавія» вступив 18 березня 1944-го, за чверть до 23 години.
Напередодні в районі побувала розвідгрупа, яка зуміла встановити зв’язок із місцевою підпільною організацією, що активно боролася всі роки окупації з фашистськими загарбниками. Патріоти випускали та поширювали листівки, закликали до саботажу заходів окупаційної влади, здійснювали диверсії. У районі був створений невеликий партизанський загін, який 17 березня, озброївшись двома трофейними кулеметами, автоматами та гранатами, узяв під охорону склади на Кам’янській залізничній станції.
«Коли гітлерівці спробували відправити вантажі, патріоти дали їм відсіч. Вони тримали оборону до підходу загону під командуванням Якова Мухіна. Близько 50 підпільників вступили до лав цього з’єднання. Декілька днів тривали бої у райцентрі. 23 березня в Кам’янку увійшли 4 радянських танки. В одному з них прибув генерал-лейтенант Іван Кириченко, командувач танкового корпусу. За підтримки потужних машин, партизанський загін вибив фашистів зі станції й атакував німецько-румунські позиції поблизу сіл Подойма та Подоймиця, переслідував ворога, що відступав у напрямі Рашкова та Катеринівки», – нагадав на мітингу з нагоди річниці звільнення Кам’янщини хронологію подій березня 1944-го голова районної Ради ветеранів Віктор Войков.
Щиро привітали городян і делегації з сіл, керівники держадміністрації та міськрайради. Глава району Сергій Сокирка наголосив, що 24 березня для жителів краю – день пам’яті, гордості та вдячності. Воїни-визволителі для кожного з нас є прикладом мужності, вірності обов’язку, беззавітної любові до Батьківщини. Ці ж патріотичні риси допомогли придністровцям захистити свою землю і на початку 1990-х.
«Сьогодні, коли у світі знов піднімає голову фашизм, вельми важливо зберегти згуртованість і впевненість у правильності своєї справи», – наголосив Олег Бурлака.
Лейтмотивом мітингу став заклик берегти історичну правду і пам’ять, передавати їх молоді. Символом спадкоємності поколінь є республіканська акція «Марш Перемоги». Стартувала вона в Кам’янці. Марія Кирмиз, яка очолює Держслужбу з культури та історичної спадщини, передала главі місцевої держадміністрації символ, на якому кам’янчани першими напишуть назву свого міста і дату його визволення від фашистської окупації. 30 березня пам’ятний знак передадуть рибничанам. Акція відбудеться в усіх містах ПМР, пересуватиметься маршрутом визвольних операцій Червоної Армії.
Марія Кирмиз зазначила, що «Марш Перемоги» – один із багатьох заходів, запланованих у республіці до ювілею Великої Перемоги та річниці звільнення придністровської землі від німецько-румунських загарбників. Основна їх мета – патріотичне виховання юнацтва, його залучення до вивчення історії Вітчизни.
Позитивним підтвердженням, наочним результатом цієї просвітницької діяльності стала активна участь школярів, студентів, молодих представників волонтерського руху і різних громадських організацій у меморіальних заходах. Біля входу в міський парк вони провели акцію «Георгіївська стрічка». Алеєю Слави, закладеною фронтовиками до 65-річчя Перемоги, пронесли фотографії предків, які воювали в роки Великої Вітчизняної. На чолі колони «Безсмертного полку» – портрети Героїв Радянського Союзу Петра Вершигори, Iвана Коваля, Федора Жарчинського, Iвана Солтиса та повного кавалера ордена Слави Iвана Крачевського.
Великий інтерес викликала виставка зброї й обмундирування часів Великої Вітчизняної від молодіжного спортивно-патріотичного клубу «Спадкоємці Перемоги». А місцеві школярі висловили свої почуття та думки про війну в малюнках і витворах декоративно-прикладного мистецтва.
Юні кам’янчани разом із батьками та наставниками, бабусями та дідусями, представниками трудових колективів і громадських об’єднань поклали квіти до пам’ятника Невідомому солдату і до меморіальних плит, на яких викарбувані імена земляків, що життям заплатили за перемогу у Великій Вітчизняній. У пам’ять про жертви окупації та фронтовиків, які загинули в боях із фашизмом, у мирне небо злетіли білі повітряні кульки.
«Марш Перемоги», що стартував у Кам’янці, – не просто естафета, а фестивальний рух, у межах якого в населених пунктах лунатиме військово-патріотична музика. На літній естраді парку зі святковою концертною програмою виступив народний духовий оркестр районного Будинку культури. Чеканні марші та ніжні вальси, ліричні та життєстверджуючі пісні воєнної пори нікого не залишили байдужим.
Коли співробітники районного Управління культури запросили бажаючих взяти участь у караоке-марафоні, з’ясувалося, що патріотична тематика близька як дітям війни, так і юнацтву ХХІ століття. У своєрідній перекличці поколінь лунали оптимістичні «Катюша» і «Тальяночка», які фронтовики співали на привалах, і пісні, написані у повоєнний час. Кружляли під музику любові та надії пари. На завершення караоке-концерту дружно виконали легендарний твір «День Победы», з’єднавши дві важливі історичні дати незримими, але міцними узами народної вдячності та пам’яті.
Лариса ЛЕГКУН.
Фото автора.