Коротка, але славна історія незалежного Придністров’я знає чимало трагічних подій, які стали випробуванням для республіки та її народу. Одна з них трапилася 33 роки тому, 1 квітня 1992-го, на околицях Бендер – на перетині вулиць Мічуріна та Совхозної (сьогодні це вулиця Єчина).
Вранці того дня в місто з боку села Протягайлівка несподівано в’їхали два БТРи Молдови з опонівцями. З якою метою бронетехніка з’явилася в Бендерах, і досі незрозуміло. За кілька днів до цих подій, 28 березня, президент РМ Мірча Снєгур видав указ про оголошення в Молдові надзвичайного стану. Цим указом передбачалося також роззброєння придністровських і гагаузьких військових формувань та арешт лідерів республік. Це не могло не спровокувати посилення конфронтації.
У відповідь на указ Снєгура Президент ПМР Ігор Смирнов запровадив комендантську годину, а президент Гагаузії Степан Топал – особливий стан. Рухаючись околицею Бендер, молдовська бронетехніка на розі вулиць Мічуріна та Совхозної зіткнулася з черговим автомобілем придністровської ДАІ. Раптом один із БТРів відкрив вогонь по машині, внаслідок чого на місці загинули міліціонери Анатолій Петров та Ігор Грек. Ще один придністровський міліціонер, капітан Григорій Єчин, був тяжко поранений. Пізніше він помер у шпиталі. З чотирьох міліціонерів живим залишився один Сергій Бойко, який дістав множинні кульові поранення.
У розпал стрілянини до місця перестрілки під’їжджав автобус бавовнопрядильної фабрики, що розвозив робітників, які поверталися зі зміни. Молдовські БТРи відкрили вогонь і по ньому. В результаті цього обстрілу була смертельно поранена Олена Спринчану, одна з працівників фабрики, які перебували в автобусі.
На звуки перестрілки в місті відреагували придністровські гвардійці, казарми яких розташовувалися за кілька кварталів від місця збройного інциденту, та ополченці дослідно-експериментального ремонтного заводу. Тільки вони прибули до перехрестя, як тут же були атаковані опонівцями. На лінії вогню опинилися гвардієць Віктор Таранов, а також ополченці Олександр Барбакар та Сергій Бабуйок. Усі вони загинули. А ще 14 людей внаслідок кровопролитної перестрілки були поранені.
Влада Молдови досі не коментує поведінку поліції РМ того дня в Бендерах, хоча інцидент спровокував зростання військової напруженості по всій лінії зіткнення молдовських комбатантів і захисників Придністров’я.
Згодом вулиці, на якій сталася трагедія, надали ім’я Григорія Єчина. Там же встановили поминальну каплицю з меморіальною плитою. Щороку 1 квітня на цьому місці збираються керівники держави та міста, правоохоронці, громадські діячі, пересічні бендерчани, щоб вшанувати пам’ять загиблих захисників і жертв опонівського терору, серед яких були мирні громадяни, підтримати їхніх рідних і близьких, не забувати історію республіки.
Цього року участь у пам’ятному мітингу взяли Глава нашої держави Вадим Красносельський, Голова Уряду Олександр Розенберг, Голова Верховної Ради Олександр Коршунов, Прокурор Анатолій Гурецький, архієпископ Тираспольський та Дубоссарський Сава, керівництво МВС на чолі з керівником відомства Віталієм Нягу, військовий отаман ЧКВ Ігор Небейголова, співголова ОКК від Придністров’я Олег Бєляков, глава держадміністрації Бендер Роман Іванченко.
Звертаючись до присутніх, Вадим Красносельський засудив націоналізм та спроби переосмислити історичну пам’ять у сусідній державі. Він говорив про передумови конфлікту на берегах Дністра та назвав події весни 1992 року терористичним актом стосовно придністровського народу.
«Потім почали виникати сутички, сталися криваві події 1992 року. Перейшли до крові. І те, що сталося тут 1 квітня, коли увірвалися озброєні підрозділи РМ та стріляли, за великим рахунком, у мирних громадян, показник того, що це були терористичні акти з боку спецслужб, силових структур Молдови. Це правда. І Росія до цієї агресії жодним чином не причетна. І не могла бути причетна. Політики Молдови, які заявляють про те, що Росія розпочала збройну агресію, нехай ознайомляться з тими подіями. 1 квітня була проба сил. Перевірка того, як реагуватимуть силові структури, як реагуватимуть люди. Потім відбулося головне вторгнення в місто Бендери, яке сталося 19 червня 1992 року», – наголосив керівник нашої держави.
Учасники меморіальних заходів вшанували пам’ять жертв агресії Молдови хвилиною мовчання. На гранітну плиту в каплиці розсипом лягли весняні квіти. Традиційна церемонія завершилася відданням загиблим військових почестей: парадні розрахунки Бендерського УВС, а також майбутні правоохоронці – курсанти юридичного та військового інститутів, учні Республіканського кадетського корпусу і Тираспольського Суворовського військового училища – пройшли урочистим маршем у супроводі оркестру ТЮІ. Прапор Військового інституту ніс онук Григорія Єчина.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото Сергія МАРЧЕНКА.