На початку квітня виповнилося б 85 років від дня народження видатного представника сучасного козацтва, громадського та політичного діяча Придністров’я, військового отамана ЧКВ Володимира Рябинського.
Володимир Iванович побачив світ 7 квітня 1940 року в станиці Новомінській Канівського району Краснодарського краю. Виховувався у сім’ї свого діда Йосипа, потомственого кубанського козака. Після закінчення середньої школи Володимир продовжив навчання в інституті інженерів залізничного транспорту в м. Ростові за спеціальністю «тепловози та тепловозне господарство».
Працюючи у студентському будівельному загоні на цілині, Володимир познайомився зі своєю майбутньою дружиною Вірою. Вони розписалися, а 1962 року молодий інженер-механік приїхав до Бендерського ДЕПО за розподілом. Спочатку він працював бригадиром з ремонту тепловозів, потім інженером-дизелістом, а незабаром уже став майстром одного з відділів.
Через кілька років його викликали до Комітету Держбезпеки МРСР. Керівник цієї компетентної структури особисто зумів переконати Володимира Рябинського в необхідності поєднати своє життя з цим відомством. По закінченні вищих курсів КДБ у Мінську він повернувся в Бендери лейтенантом держбезпеки. Про його чекістську службу, за зрозумілими причинами, мало що відомо, до нас дійшло лише те, що ніде, ніколи та ні в кого жодних претензій до виконання ним службових обов’язків не було.
У жовтні 1991-го його відправили на пенсію. Однак, як потомствений козак, він був послідовним прихильником відродження ЧКВ, тому 17 грудня 1991 року взяв участь у роботі історичного Сходу нащадків козаків, який розпочав відродження Чорноморського козацтва в Придністров’ї.
З того дня Володимир Рябинський безпосередньо займався повсякденними справами козац-
тва: разом із найактивнішими козаками створив інструкторський відділ, який відстежував проникнення в козацьке середовище агентів Молдови: пристосуванців, дворушників, підбурювачів, мисливців за зброєю та мародерів. Не випадково він опинився серед тих, хто увійшов до вже окупованого міста Бендери й тримав із козаками оборону будівлі виконкому. Там він організував розвідку та допомогу отаману, що розташувався в іншій будівлі. Звідти військовий старшина Володимир Рябинський пішов останнім, вивозячи тіла загиблих товаришів.
Наприкінці 1992 року він очолив один із відділів прикордонного загону МДБ ПМР. Очевидно сподобався козакам цей чоловік, який твердо стояв на ногах, бо 19 лютого 1994 року на Великому Військовому Колі козацького полковника Володимира Рябинського обрали військовим отаманом ЧКВ. На цій посаді він перебував до 2012-го. Здійснив реорганізацію Війська, запровадив його в систему державної служби ПМР. Упродовж років за його безпосередньої участі у ЧКВ затвердили гімн, герб, прапор організації. Відтоді у Збройних силах Придністров’я також формуються козацькі підрозділи, створюються господарські структури козацтва, творчі колективи, народжуються газета «Казачьи вести» та Фестиваль козацької культури.
Навіть після звільнення з посади отамана Володимир Рябинський не залишив службу, а став у ЧКВ радником отамана та офіційним представником Союзу козаків Росії при Президентові ПМР. За заслуги перед нашою республікою та козацтвом генерал-майор Рябинський нагороджений орденами «За особисту мужність», «Республіки», «Пошани», «Суворова» (ІІ ступеня), «За відродження козацтва», «За службу козацтву», «За Віру, Волю та Вітчизну», а також медалями.
Отаман пішов із життя восени 2022 року. Про нього пам’ятають його рідні, колеги, друзі. Нинішній військовий отаман ЧКВ Ігор Небейголова, який побував із В. І. Рябинським не в одному бою, згадує про нього зі щирим захопленням: «Прекрасною людиною був. Пам’ятаємо його як чудового учителя, старшого товариша».
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото pridnestrovie-daily.net