ЩО НА СТОЛІ ПРИДНІСТРОВЦІВ
Забезпечення населення продуктами тваринництва – одна зі складових продовольчої безпеки республіки. Важливе місце в раціоні придністровців належить молочній та кисломолочній продукції.
Не дарма ж її віднесли до соціально значущих товарів, ціни на які регулює держава. Така міра спрямована на соціальну підтримку громадян, насамперед пенсіонерів. Всезнаюча статистика стверджує: станом на кінець минулого року молочною та кисломолочною продукцією (молоко, кефір, сметана, сир, ряжанка, йогурт тощо) Придністров’я було забезпечене на 80 %. Понад рік тому цей показник становив 70 %.
Поступальна виробнича динаміка стала можливою завдяки реалізації державної цільової програми розвитку АПК на 2019–2026 роки. Її важливою складовою є заходи державної підтримки у формі надання дотацій за здану на промислову переробку молочної сировини в розмірі 1 рубль за 1 кг молока базисної жирності 3,5 %. На дотації мають право претендувати селянсько-фермерські господарства (СФГ), які мають атестат на право діяльності та уклали з вітчизняними переробними підприємствами цивільно-правовий договір про постачання молока.
Певну частку виробників молока становлять приватні особи, які утримують корів в особистих підсобних господарствах. Їхня кількість теж різниться: від однієї до десятка корів. У складних соціально-економічних умовах для деяких сімей доходи від реалізації молока є чи не єдиним джерелом поповнення бюджету. Виручали їх закупівлі молочної сировини переробними підприємствами.
До 23 жовтня 2024 р., коли вийшов наказ Мінекономрозвитку «Про визначення ціни закупівлі незбираного коров’ячого молока», його ціна становила 6,5 руб. за літр. Відтоді вартість молока під час закупівлі переробними підприємствами у приватників більше не регулюється державою. За фіксованими цінами молоко купують тільки у СФГ та юридичних осіб.
Дедалі стає очевиднішим, що фізичні особи, які займаються тваринництвом у власних підсобних господарствах, програють конкуренцію фермерам. Цей факт підтверджується і статистичними даними Міністерства сільського господарства. В останні три роки обсяги закуповуваного переробниками молока в населення поступово знижуються. Представники переробних підприємств прогнозують, що ця тенденція збережеться. I їх можна зрозуміти, оскільки вони мають виконувати договірні зобов’язання щодо приймання молочної сировини, передусім перед сільгоспорганізаціями та СФГ.
Для переробників сировини привабливо, що їхні партнери забезпечують строгий санітарно-ветеринарний контроль, збалансоване харчування тварин, проводять селекційно-племінну роботу, що, в кінцевому підсумку, гарантує стабільну якість одержуваного для переробки молока. А от із приватниками такі цивільно-правові договірні відносини відсутні, що, в принципі, позбавляє сторони взаємних зобов’язань. Більше того, в такій ситуації є певний ризик отримання від приватників неякісної сировини, що може цілком призвести до утилізації великої партії дорогоцінного продукту.
В умовах, коли основними виробниками молока більшою мірою стають великі тваринницькі ферми, які використовують сучасні технології, покращала якість молочної сировини. Зрештою, це позначається на якості та конкурентоспроможності на внутрішньому ринку готового продукту від місцевих виробників.
Щодо фізичних осіб, які займаються тваринництвом в особистих підсобних господарствах, то, на думку Голови Уряду Олександра Розенберга, вони повинні, по-перше, орієнтуватися на власні потреби, і також зайнятися переробкою молока на іншу продукцію. А по-друге, держава має намір стимулювати перехід громадян, які займаються тваринництвом у приватних підсобних господарствах, до переходу в категорії СФГ та юридичних осіб. У цьому випадку вони матимуть право розраховувати на підтримку держави.
Про діалог держави та приватників, про те, що їм робити з молочною сировиною, та інші нюанси забезпечення продовольчої безпеки республіки – у наступних випусках газети.
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото agroexpert.md