ПРИДНІСТРОВ’Я – край, де історія особливо тісно переплітається з долями людей. У роки Великої Вітчизняної війни ця земля стала ареною запеклих боїв, героїчного опору та великого подвигу. Тут, як і на всій території колишнього Радянського Союзу, встановлені пам’ятники радянським воїнам, які загинули в боях із фашизмом. Вони є невіддільною частиною культурної та історичної спадщини нашого краю.
Кожне придністровське село, кожне місто зберігає пам’ять про воїнів, які не повернулися з фронту. Пам’ятники, обеліски, меморіальні дошки встановлені у школах, парках, на площах. Це не просто кам’яні символи – це живе нагадування про ціну, яку народ заплатив за свободу.
У центрі Тирасполя одним із визначних місць є Меморіал Слави, урочисто відкритий 23 лютого 1972 року. Тут лежать останки сотень солдатів, а Вічний вогонь горить на знак того, що їхній подвиг не забутий. Поруч встановлені гранітні плити з іменами полеглих, пам’ятник Матері та Солдата – символи скорботи та мужності. Нещодавно тут завершилися реставраційні роботи, відбулося перепоховання останків невідомого солдата. «Ім’я твоє невідоме. Подвиг твій безсмертний» – написано на гранітній плиті. Біля неї завжди лежать свіжі квіти.
У місті Бендери Пам’ятний знак «Слава героям-визволителям» був урочисто відкритий 22 серпня 1984 року. Подію приурочили до сорокової річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників.
У Рибниці Меморіал Слави радянським воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., відкрили 1975 року до 30-річчя Дня Перемоги на кошти, зароблені трудящими району на суботниках.
Кіцканський плацдарм – стратегічний пункт Радянської Армії під час Великої Вітчизняної війни, який відіграв важливу роль у досягненні успіху Яссько-Кишинівської операції. На найвищій точці колишнього плацдарму 9 травня 1972 року звели 35-метровий меморіал, на вершині якого встановлено «Обеліск Слави» у формі бетонного багнета.
Дубоссари. Курган Слави – священне місце для жителів. На його вершині 24 серпня 1968 року встановили танк Т-34, піднятий з дна Дністра. Бойова машина затонула під час запеклого бою за визволення Дубоссарського району від німецько-румунських загарбників у травні 1944-го. У складі екіпажу були два Герої Радянського Союзу: Іван Шикунов і Григорій Корнєєв, механік-водій Костянтин Митрофанов і заряджаючий гармати Олександр Максимов.
У багатьох селах і селищах Придністров’я на місцях братських могил встановлені обеліски, дбайливо доглянуті місцевими жителями та школярами.
Село Тея, Григоріопольського району. У березні 2024 року тут оновили Меморіал, де встановлений пам’ятник воїну-визволителю та меморіальну стелу з іменами загиблих у роки Великої Вітчизняної війни жителів Теї та Токмазеї, а також воїнів Радянської Армії, які віддали життя за визволення цих сіл у 1944-му. Комплекс включений до Єдиного держреєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини.
Пам’ятники радянським воїнам у Придністров’ї – це свідчення поваги та глибокої вдячності, втілені в граніті та металі, доземний уклін за свободу та збереження історичної правди. Держава підтримує їх у належному стані. Молодь активно залучається до збереження пам’яті: бере участь у патріотичних акціях, влаштовує суботники, проводить екскурсії.
Поки горять свічки біля підніжжя монументів, звучать пісні воєнних літ і схиляються голови у хвилину мовчання – живе пам’ять. Отже, живе і Перемога.
Михайло ТРЕМБIТА.