Ансамбль народної пісні «Стожари» без перебільшення можна назвати голосом української душі в Придністров’ї. Нещодавно цей чудовий колектив відзначив свій чвертьвіковий ювілей.
У місті Григоріополі вже понад два десятиліття живе і розвивається самобутній колектив – народний самодіяльний ансамбль української народної пісні «Стожари». Заснований у 2000-х, він став справжнім осередком збереження та популяризації української пісенної культури в регіоні. Його діяльність згуртувала людей різного віку, професій та життєвого досвіду, але всіх їх єднає любов до української пісні, традицій і духовної спадщини свого народу.
Назва «Стожари» – поетичне українське слово, означає Плеяди – сузір’я, що здавна символізувало єдність, світло та надію. І саме ці цінності стали основою творчої місії ансамблю. У кожному виступі колективу звучить щира емоція, глибокий зміст і безмежна повага до народної пісні, як до джерела духовної сили.
Репертуар ансамблю охоплює широкий спектр української народної музики: від жартівливих пісень до ліричних балад, весільних, козацьких та обрядових композицій. У виконанні «Стожарів» оживають старовинні мелодії, які передаються з покоління до покоління, зберігаючи говірку, інтонацію й емоційність українського фольклору.
Артисти активно виступають на різних сценах Придністров’я, Молдови, а також беруть участь у фестивалях і конкурсах за межами регіону. Це й Республіканський огляд-конкурс «Тобі, рідне Придністров’я»; і Міжнародний фестиваль мистецтв «Мерцишор»; Міжнародна акція пам’яті Т. Г. Шевченка в с. Тарасівка, Україна; запис у студії українського радіо у вечір пам’яті Т. Г. Шевченка, м. Київ; Третій міжнародний хоровий фестиваль ім. П. Муравського, Україна та багатьох інших. Завдяки своїй щирості, професіоналізму та енергії, «Стожари» неодноразово отримували почесні грамоти, дипломи та визнання журі й публіки.
Художній керівник ансамблю – відмінний працівник культури ПМР Ніна Петрівна Баланко –
вкладає душу в кожен номер, ретельно добирає пісні, працює над сценічними образами та прагне передати глядачам справжнє звучання української пісенної душі.
«Ми вже стали однією сім’єю, дружимо і радіємо успіхам одне одного», – відверто признається Ніна.
Віктор Віталійович Вербецький завідує рентгенологічним відділенням поліклініки Григоріопольської центральної районної лікарні. Спитаєте, до чого тут лікар-рентгенолог? Відповімо: цей спокійний, врівноважений чоловік досить вдало поєднує основну роботу із творчою. Він – акомпаніатор у «Стожарах», і від самого початку творчого життя ансамблю супроводжує грою на баяні всі виступи рідного для нього колективу.
«В нашому ансамблі співають і молдавани, і росіяни, й українці. Нам чоловічих голосів не вистачає. Може хтось прочитає цю замітку та захоче приєднатися до нашого гурту», – сподівається Віктор Вербецький.
З нагоди 25-річчя колектив порадував своїх прихильників виконанням прекрасних пісенних творів, виступивши на сцені Григоріопольського парку культури та відпочинку.
Ансамбль народної пісні «Стожари» – це більше, ніж колектив. Це жива культурна пам’ять українців Придністров’я, голос національної спадщини, що звучить у гармонії з серцями слухачів. Його діяльність є яскравим прикладом того, як пісня здатна об’єднувати, надихати та зберігати найцінніше – душу народу.
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото Надії СПОРИШ.