У Палаці Республіки відбулися урочисті збори та святковий концерт «Навічно в пам’яті народній», присвячений 80-річчю Великої Перемоги – події, яка залишила глибокий слід у серці кожної людини.
Фойє Палацу огорнули звуки оркестру Тираспольського юридичного інституту МВС, молоді військові вручали гостям Георгіївські стрічки – символ пам’яті, мужності та жертовності.
Особливу увагу гостей привернула фотовиставка «Моєї сім’ї війна не оминула», розташована у фойє Палацу, яку було оновлено та представлено вдруге після першого успіху у 2015 році. Кожен кадр цієї виставки – це жива історія, закарбована у поглядах, листах, обличчях.
Серед гостей – ветерани, військовослужбовці, суворовці, представники влади, громадських організацій, а також мешканці міста. Почесним гостем став Президент Вадим Красносельський із дружиною. У своєму виступі він наголосив:
«Ми маємо не тільки пам’ятати про подвиг, а й нести його правду крізь покоління. Якщо зітремо з пам’яті минуле – зітремо себе».
Хвилина мовчання стала вічною молитвою за тих, хто поліг заради майбутнього. А далі – сцена ожила. Концертна програма об’єднала покоління мелодіями воєнної пори, фронтовими листами, пронизливими піснями та щемливими відеохроніками.
Першою виступила Iрина Грицишина з композицією «Пам’ятайте» у супроводі оркестру Головного штабу Збройних сил. Віртуозний скрипаль Саня Кройтор додав вечору особ-
ливого звучання, виконавши проникливий твір на фоні декламації вірша «Бухенвальд». Фронтові листи, які читали зі сцени, мов оживляли голоси тих, хто мріяв про мир під гуркіт гармат.
Особливу атмосферу створили виступи півфіналіста вокального шоу «Голос» на ОРТ Олексія Осічева, державного ансамблю танцю «Віоріка» і танцювального центру «Експресія». Кожен номер сприймався як сторінка живої історії.
Цей вечір був не просто культурною подією, він став живим містком між минулим і майбутнім, символом пам’яті, що об’єднує. У кожному погляді ветерана, кожній дитячій долоньці, що тримала Георгіївську стрічку, була подяка за життя.
I доки лунають ці мелодії, доки пам’ять живе у піснях, листах, в очах онуків, подвиг не буде забутий. Велика Перемога це не лише дата в календарі. Це – наш код честі, наша відповідальність і наша сила.
Тетяна ШЕРВIНСЬКА.
Фото .me/tv_pmr