У попередньому номері газети ми розповіли читачам про День відкритих дверей у Суворовському училищі. Акцент у публікації було зроблено на військовій підготовці вихованців. Однак не менш важливою складовою в діяльності навчального закладу є військово-патріотичне та духовно-моральне виховання майбутніх офіцерів.
Особливої насиченості діяльність у цьому напрямку набула напередодні пам’ятної дати – 80-річчя Великої Перемоги. Про передсвяткові будні суворовців, гідних спадкоємців переможців у Великій Вітчизняній війні, кореспондентові газети розповів начальник ТСВУ, полковник Сергій Александров.
Суворовці щороку упорядковують поховання ветеранів ВВВ, дітей війни, трудівників тилу. Найгарячіша пора для благоустрою меморіальних місць настає напередодні 9 травня. До речі, на столичному цвинтарі «Нове» за училищем закріплено 26 могил героїв.
«Біля села Індія у Григоріопольському районі наше училище взяло шефство над обеліском воїнам 47-ї гвардійської стрілецької дивізії. У 44-му її бійці форсували Дністер у напрямку Шерпенського плацдарму, що було своєрідним відволікаючим маневром для забезпечення успіху наступальної операції, яка розпочалася на Кіцканському плацдармі. Слід зазначити, що ми самі ще 2018 року виявили це пам’ятне місце, розташоване далеко від населених пунктів у відкритому полі. Свого часу обеліск встановили вдячні жителі Григоріопольського району», – констатував полковник Александров.
Роком пізніше майбутні офіцери взяли під опіку місце загибелі легендарної льотчиці Марії Кулькіної, за три кілометри від знаменитого Кургану Слави в Дубоссарському районі, де встановлений танк Т-34. Історія її життя та останнього бойового подвигу варта екранізації.
У нерівному повітряному бою молодший лейтенант Кулькіна в небі над Шерпенським плацдармом прикривала від атак ворожих літаків бойову машину свого чоловіка. Це була остання битва льотчиці, яка ціною власного життя врятувала кохану людину. Свідки того бою бачили тільки, що її літак, стрімкий винищувач, був збитий і впав. До 1972 р. про долю відважної льотчиці нічого не було відомо, вона вважалася зниклою безвісти. Проте слідопити місцевої школи виявили в озері крило її літака. Коли піднімали винищувач, знайшли й останки мужньої льотчиці. Ось так, через 27 років після закінчення Великої Вітчизняної війни, ще один герой перестав бути безіменним. Прах Марії Кулькіної перепоховали на Кургані Слави, останки літака виставили як експонат у місцевому музеї, а обеліск залишили. Тепер суворовці, як наступники тієї Великої Перемоги, постійно доглядають місце загибелі відважної льотчиці.
Нинішнього року вони взяли також шефство над меморіальним комплексом «Танкова переправа», розташованим на околицях с. Суклея. У вже далекому 1944-му тут теж форсували Дністер, розвиваючи наступ у рамках Яссько-Кишинівської операції.
На всіх об’єктах роботи вистачає. Пам’ятники миють, фарбують, висаджують біля них дерева та декоративні кущі, видаляють траву, білять бордюри, поправляють огорожі, відновлюють меморіальні написи, що вицвіли на сонці.
Цікаво, що суворовці самі виявили ініціативу і доглядають за військовими похованнями, порядок на них вони підтримують протягом усього навчального року, постійно спостерігаючи за їхнім станом. До цих робіт залучаються курсанти всіх курсів. Важливо, щоб кожен знав і пам’ятав про тих, хто переміг фашизм і приніс нам мир, пам’ятав предків, відчував своє коріння.
Таке поняття як «наступність поколінь» перестає бути чимось ефемерним, коли наповнюється конкретним змістом, тобто благородними вчинками. Як це було під час нещодавнього перепоховання невідомого солдата на столичному Меморіалі Слави, участь у якому взяли й вихованці ТСВУ. Нині кращі з них відточують стройову підготовку для участі в парадному розрахунку, якому доручено підняття копії Прапора Перемоги на центральній площі столиці 9 травня.
Саме тут, цього ж ювілейного дня, 20 найбільш статних суворовців-випускників закружляють дівчат у загальному «Вальсі Перемоги». Щоб розвинути у них почуття музики та ритму, з ними посилено працює відомий хореограф Олексій Кіртоаке.
«Людина, яка носить погони, зобов’язана не тільки влучно стріляти, оборонятися, йти в атаку, а й дотримуватися етикету у спілкуванні з представницями прекрасної половини людства. Це закладено у традиціях офіцерського стану», – переконаний полковник Александров.
Практично всі суворовці у день 80-річчя Перемоги візьмуть участь у марші «Безсмертного полку» та покладанні квітів на Меморіалі Слави; парадні розрахунки курсантів ТСВУ спільно з військовослужбовцями ОГРВ рухатимуться вулицями Тирасполя з піснями воєнних років. А ще приєднаються до щорічного автопробігу «Дорогами перемог» містами республіки, який організує Союз захисників Придністров’я – 13 курсантів будуть в екіпажах машин. Вони об’їдуть основні Меморіали Слави та на знак подяки за мирне небо покладуть квіти. Стартує традиційний автопробіг із Кіцканського плацдарму.
Напередодні святкових заходів вихованці ТСВУ разом з юнармійцями, курсантами Військового інституту МО брали участь в урочистих заходах щодо вручення ювілейних медалей учасникам ВВВ, дітям війни, трудівникам тилу за місцем проживання по всій республіці.
Старшокурсники училища були серед тих, хто писав «Диктант Перемоги», брав участь у патріотичному зльоті «Розвідник-2025», а також у межах організованої Мінпросом доб-
ровольчої акції «Весняний тиждень добра» надавав допомогу в господарських справах літнім громадянам, яким через вік та хвороби нелегко самостійно справлятися зі щоденними побутовими проблемами.
У таких акціях і на благородних прикладах виховуються суворовці – майбутні захисники Вітчизни.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.
Фото IA «Новости Приднестровья».