Просуванню сімейних цінностей присвятили круглий стіл «Конвенційні моделі сім’ї: трансформація чи криза?», що відбувся в ПДУ. Його проведення організатори приурочили до Міжнародного Дня сім’ї.
Місцем для відвертої розмови про сучасний осередок суспільства обрали Iнститут управління та соціально-гуманітарних наук ПДУ. До діалогу на актуальну тему приєдналися вчені, представники громадських організацій, духовенства. I не було в залі байдужих, оскільки зміцнення сімейних зв’язків, пропаганда традиційних цінностей мають виняткову важливість для всього суспільства.
Звичайне, на перший погляд, засідання розпочалося незвично: з молитви на благословення доброї справи, яку прочитав священик Тираспольсько-Дубоссарської єпархії протоієрей Володимир Мартинов. Вона налаштувала учасників дискусії на добрий лад. Точкою її відліку стала доповідь депутата Молодіжного парламенту при Верховній Раді, голови ради молодих учених ПДУ Василя Бадяна на тему «Родина як інститут міжкультурної та мовної соціалізації в умовах поліетнічного суспільства». Молодий учений і парламентарій говорив про сім’ю, як про базовий осередок суспільства, потенційну загрозу для якої становить нецензурна лайка.
Голова громадської організації православних освітян «Начало» Віра Дворяну вважає, що «виховання сім’янина має стати національною ідеєю». Її, зокрема, турбує статистика розлучень – майже 80 % шлюбів розпадається.
Керівник громадського руху «За чистоту та культуру мови» Марина Литвин виступила зі звітом про діяльність організації, а також ознайомила учасників засідання з листом АНО «Наша країна без лихослів’я» на адресу Міністерства просвіти та Міністерства закордонних справ республіки. Його зміст ляже в основу вироблення рекомендацій, які згодом планують поширити в навчальних закладах ПМР.
Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та політичного управління Iнституту державного управління та соціально-гуманітарних наук ПДУ Світлана Осипова зацікавила аудиторію темою і змістом доповіді «Сім’я – основа держави та хранителька національних традицій». Під час її підготовки доповідач опиралася на патріархальну теорію, за якою сім’я – це «зріз суспільства» і несе в собі багато ознак, властивих державі. Міцні сім’ї – міцна держава. Причинами багатьох сімейних криз нерідко стають громадські та політичні потрясіння.
«У родині людина дістає перший досвід відповідальності й кохання. Виховані в сім’ї працьовитість та ініціативність стають у результаті запорукою сталого розвитку економіки», – вважає Світлана Анатоліївна.
У зміцненні сімейних зв’язків, збереженні наступності поколінь, на її думку, важливу роль відіграють значні громадянські акції, такі як «Безсмертний полк». У єдиному та монолітному придністровському суспільстві до «Безсмертного полку» ставляться не інакше як з благоговінням. Про це свідчить і велика кількість тих, хто брав участь у нещодавньому ході в Тирасполі – 35 000! Все менше залишається тих, хто пережив чи застав важкий воєнний час. Але їхні діти, онуки, правнуки є продовжувачами сімейних традицій.
«Сім’я та держава – товариші на шляху цивілізаційного розвитку суспільства», – зробила висновок Світлана Осипова.
Директор Дністровсько-Прутського інформаційно-аналітичного центру Iгор Бєлобородов побудував виступ на відомому вислові китайського філософа Конфуція «Держава – сім’я сімей». Докладніше при цьому він висвітлив тему довгожителів, зазначивши, що серед них виключно люди сімейні.
Підтвердженням цих слів є і наукові дані: сімейні люди живуть на 5-6 років довше, ніж самотні; у багатодітних осередках суспільства мінімальний рівень дитячої злочинності. Крім того, най-
успішніший бізнес – сімейний: Ford, LG, Walmart, а для економіки найбільш бажаними є сімейні споживачі, про що також свідчать дослідження.
Викладач кафедри соціології та соціальних відносин IДУіСДН Христина Молодєц представила доповідь на злободенну тему «Дистантні сім’ї та соціальне сирітство в Придністров’ї: виклики, наслідки та шляхи розв’язання». Спочатку з’ясуємо, що таке «дистантна сім’я». Це коли один чи обоє батьків живуть окремо від дітей. Було наведено сумну статистику: у 2023 р. 35 % батьків перебували за межами республіки на заробітках. У свою чергу, еміграція та безробіття призводять до розпаду сімей.
«Звичайним явищем стає ситуація, коли студент другого курсу бере на себе відповідальність за молодшу сестру. На допомогу дистантним сім’ям приходять нові інструменти ери цифровізації: відеозаписи, месенджери, соціальні мережі, чати. Ефективними є також заходи державної підтримки, серед яких субсидії, компенсації, інші соціальні виплати для сімей, безплатні консультації психологів, розвиток цифрових онлайн-платформ для дистанційного навчання», – навела дані доповідач.
За підсумками обговорення учасники засідання круглого столу на тему «Конвенційні моделі сім’ї: трансформація чи криза?» ухвалили резолюцію. Її основний посил – «модернізація суспільства під впливом цифрових та глобалізаційних факторів потребує адаптації до них сім’ї за умови збереження культурно-історичного ядра держави».
Удосконалення державної політики в галузі сімейних стосунків і захисту прав дитинства повинно мати постійне місце в діяльності органів державної влади та управління.
Світлана МАТРЮК.
Фото автора.