Дубоссари по праву пишаються спортивними досягненнями, традиціями та династіями. Яскравий тому приклад – багатодітна родина Iов, яка не просто прославляє рідне місто, район і республіку, але робить це з душею, серцем і неймовірною самовіддачею на славу Вітчизни.
Зінаїда Сергіївна та Олександр Петрович Iов – тренери-викладачі Дубоссарського відділення ДУ «Республіканський спортивний реабілітаційно-відновлювальний центр для інвалідів». Сімейне подружжя Іов виростило чотирьох синів, двоє з яких, Микола та Олександр, вже професійно пов’язали своє життя з фізичною культурою та спортом. Але спорт у їхній родині – це не лише професія. Це спосіб життя, світогляд, внутрішня філософія.
Зінаїда Іов – персональний тренер національної паралімпійської збірної з пауерліфтингу, тренер Республіканського спортивного реабілітаційно-відновного центру для інвалідів. Олександр Іов – майстер спорту СРСР з веслування на байдарках та каное, адміністратор і персональний тренер Дубоссарської філії цього ж реабілітаційного центру.
Подружжя зустрілося та одружилося за часів СРСР у 1988 році. У них четверо синів: Олександр, Микола – ровесник Придністров’я, який народився 2 вересня 1990 року, Iван та Iгор. Усі хлопчики з дитинства долучені до спорту, а значить, до величезної завзятості та неймовірної працьовитості, для досягнення поставлених цілей і завдань, адже інакше в сім’ї Іов не могло й бути.
Олександр Петрович ще в дитинстві та юності займався веслуванням, закінчивши одну з дубоссарських шкіл. Вже далекого 1983 року одним із перших на гребній базі м. Дубоссари він виконав заповітний для всіх спортсменів Радянського Союзу норматив майстра спорту СРСР. Наполегливі тренування, воля до перемоги, прагнення до самовдосконалення зробили з нього не просто видатного спортсмена, неодноразового переможця та призера змагань республіканського та Всесоюзного значення, а і батька, який особистим прикладом зумів запалити вогонь спорту в серцях як рідних дітей, так і багатьох своїх учнів та вихованців.
Перший спортивний клуб у місті-герої Дубоссари було створено з ініціативи Олександра Петровича 1994 року. Тоді він служив у миротворчих силах і тренувався просто у дворі двоповерхівки, де мешкав з сім’єю. Його захопленням зацікавилося багато місцевих хлопців, і пішло-поїхало.
«Я тренувався з гирями – 16, 24 та 32 кг – прямо у дворі. Діти почали підходити, запитувати, чи можна приєднатися. Тодішній мер Владислав Фінагін, всі без винятку депутати міськрайради м. Дубоссари та Дубоссарського району цілком і повністю підтримали ідею створення спортклубу – і нам виділили на безоплатній основі приміщення у підвалі житлового будинку № 8 на вулиці Пушкіна. Так і розпочалася наша спортивна історія», – згадує Олександр Іов.
З того часу минуло три десятиліття. Подружжя Іов зуміло прищепити й передати любов до спорту понад тисячі юним дубоссарцям. Зінаїда Сергіївна здобула профільну освіту в Кишиневі за напрямом «Фізична культура та спорт», а потім другу вищу освіту – ступінь магістра за спеціальністю «Спортивний менеджмент».
Підростали й їхні старші сини – Олександр та Микола. Вже з юних років вони вражали багатьох своєю якоюсь особливою, не за віком, витривалістю та силою. Олександр був настільки не по-дитячому натренований, що на одному зі змагань віджався з положення рук в упорі лежачи 1 111 разів за 38 хвилин, встановивши рекорд для книги рекордів Гіннеса. Про це неодноразово згадували та писали у ЗМІ Молдови.
Микола – учасник різних популярних телевізійних проектів «Хвилина слави», «Наші рекорди» на російських рейтингових телеканалах та міжнародного спортивного фестивалю сили Arnold Sports Festival, засновником та організатором якого є легендарний Арнольд Шварценеггер. До речі з ним Микола мав особисту зустріч і трихвилинний діалог після своєї чергової перемоги на цьому спортивному щорічному бомонді в Огайо США у 2013 році.
Микола – майстер спорту міжнародного класу, багаторазовий чемпіон світу, Європи, Євразії та США з пауерліфтингу. Обидва старші сини здобули вищу освіту і стали професійними тренерами. Молодші сини, Іван та Ігор, також пов’язані зі спортом і постійно розвивають та вдосконалюють свою фізичну форму у спортивному залі. Один після успішного закінчення технікуму нині проходить строкову службу в армії, інший – ще школяр, але теж професійно залучений до спортивного життя.
У сім’ї Іов є й незвичайні традиції та звичай зі спортивним ухилом. У новорічну ніч, під бій курантів, вони не п’ють шампанське, а дружно віджимаються від підлоги – символічно, по-спортивному, з посмішкою, непідробним азартом та з любов’ю примовляючи під час віджимання: «Як зустрінеш рік, так його й проведеш».
Близько 10 років тому до тренерів-викладачів Іов прийшов ще один, тепер уже популярний на міжнародній спортивній арені дубоссарець Денис Раюл із особливими можливостями життєдіяльності. За роки завзятих, реабілітаційних, цілеспрямованих тренувань, для адаптування організму з ДЦП 1-ої групи інвалідності, він став майстром спорту міжнародного класу з парапауерліфтингу і впевнено представляв і представляє Придністров’я на міжнародних змаганнях найвищого рівня. Це і чемпіонати Європи, й етапи кубків світу, і чемпіонати світу та навіть літні Паралімпійські Ігри в Токіо, на які він відбирався за жорсткими критеріями Міжнародного Паралімпійського Комітету, завоював путівку і виступив у фіналі 2020 року, де зумів завоювати почесне 8 місце, потрапивши до десятки найсильніших спортсменів планети.
Тепер у новому сучасному спортивному залі, відкритому в Дубоссарах завдяки державній підтримці, тренуються молоді параспортсмени. Тут щодня працюють Зінаїда, Олександр та їхній старший син Олександр. Микола працює професійним тренером у спортивному комплексі «Шериф» у Тирасполі.
Серед недавніх перемог вихованців Дубоссарського реабілітаційного відділення: бронзова медаль паралімпійця Дениса Раюла на етапі кубка світу «World Cup Para Powerlifting 2025» у Пекіні (Китай), де наш земляк виступав у ваговій категорії серед чоловіків до 97 кг і зумів зібрати суму з трьох підходів загальною вагою 516 кг, що перевищує його власну вагу більш ніж у 5 разів. А також золота медаль 17-річного Михайла Бланару, завойована на міжнародному турнірі в м. Дублін (Ірландія) «Irish Invitational Para Powerlifting Competition 2025». Дубоссарський вихованець став чемпіоном у найлегшій ваговій категорії серед чоловіків до 49 кг. Хлопець у фінальному підході зафіксував підняту штангу з вагою 80 кг, що майже удвічі перевищує вагу параспортсмена. Усі спроби дубоссарських силачів на важкоатлетичному помості були успішно реалізовані й увійшли до заліку кваліфікаційного світового рейтингу. Це результат щоденної праці, терпіння, віри в себе та підтримки справжніх наставників.
Зінаїда Сергіївна Іов зізналася, що практично в житті їй пощастило і життя за великим рахунком вдалося. Поряд з нею вже майже чотири десятиліття прекрасний турботливий чоловік – глава сімейства, улюблені чотири сини, дві невістки та прекрасна онука Євангеліна. Та ще дітлахи, які приходять на заняття до Дубоссарського спортивного центру реабілітації. Радісні хвилини та щастя приносять їй успіхи як у спорті, так і в житті дітей – дівчаток та хлопчиків, з якими вона займається у спортивному реабілітаційному відділенні. Завдяки постійним адаптивним тренуванням молоді люди з особливими можливостями здоров’я не лише зміцнюють здоров’я, а й демонструють свою велику силу волі, силу духу на спортивних помостах як учасники, призери та переможці районних, республіканських та міжнародних змагань.
«Спорт – це здоров’я, завдяки регулярним тренуванням, правильному харчуванню, способу життя. В нашій сім’ї ніхто не п’є і не палить. Спорт для мене – запорука краси, щастя, гармонії. Хотілося б, щоб усі були щасливі та здорові, щоб Господь Бог давав радість у житті та благословляв усіх і кожного. Щоб був мир на землі, чисте небо над головою, а та справа, якою займається наша сім’я, приносила задоволення та щастя від виконаної, щоденної, трудомісткої роботи», – поділилася відмінний працівник фізичної культури ПМР Зінаїда Іов.
Надія ДОБРЯНСЬКА.
Фото з архіву родини IОВ.