Існує у світі така дата, про яку мало хто знає. Однак вона нагадує про те, що до себе завжди потрібно ставитись із турботою. Це – Всесвітній день мозку.
Уявіть собі суперпотужний комп’ютер. Тільки не з заліза, дротів та одиничок із нулями, а з клітин, імпульсів та води. Цей геніальний механізм живе в нашій голові й керує абсолютно всім: від першого позіхання вранці до чудернацьких снів, які ми спостерігаємо вночі. Тож не дивно, що він має своє свято.
То що ж таке Всесвітній день мозку? Коли його відзначають, навіщо він з’явився, як його святкують і чому мозок є справжнім дивом природи.
Ця, як кажуть, сіра речовина є центром управління нашим тілом, яка відповідає за наші думки, почуття та дії. Наш мозок працює безупинно, обробляючи величезну кількість інформації щодня. Він контролює все – від серцебиття до творчих думок.
Якого числа відзначається Всесвітній день мозку?
Свято проводиться щорічно в один і той самий день, і щоразу фокус уваги зміщується на конкретну тему: від інсульту та деменції до здоров’я підлітків. У цю дату – 22 липня – по всьому світу згадують про найтаємничіший і водночас найдосліджуваніший орган і нагадують: мозок, як і серце, любить увагу і турботу.
Iсторія та суть свята
Всесвітній день мозку було засновано Всесвітньою федерацією неврології (World Federation of Neurology) у 2014 році. І з того часу щороку 22 липня фахівці, пацієнти та просто небайдужі говорять про ментальне здоров’я, неврологічні захворювання та важливість профілактики.
Дата обрана не випадково – цього дня 1957 року було засновано саму Всесвітню федерацію неврології. Таким чином, свято стало подвійним: і професійним, і просвітницьким. Його головна мета – розповісти людям про те, як зберегти мозок здоровим, як вчасно розпізнати небезпечні сигнали та чому не можна відкладати турботу про себе до понеділка.
Традиції святкування
Всесвітній день мозку – це не парад нейронів та не хороводи навколо томографа. Це насамперед день усвідомленості та інформації. По всьому світу проводяться лекції, семінари, флешмоби й акції. Людей запрошують пройти безкоштовні обстеження, послухати лікарів, обговорити симптоми, що турбують, або просто дізнатися, чому важливий режим сну і навіщо мозку потрібен відпочинок.
Ось декілька цікавих фактів про мозок
Чи ви знали, що мозок зовсім не відчуває болю, при цьому саме він обробляє сигнали больових синдромів в організмі та надсилає інформацію до органів – тому ми розуміємо, де і що в нас болить?
Вага мозку ≈ 1,4 кг, але він споживає близько 20 % усієї енергії організму.
Мозок складається на 75 % із води, тому так важливо пити воду – інакше думки «висихають».
Один нейрон може передавати сигнал зі швидкістю до 400 км/год, тобто швидше, ніж багато поїздів.
Мозок оновлюється. Нейрогенез (народження нових нейронів) можливий навіть у дорослому віці.
Мозок працює навіть уві сні, іноді вночі він активніший, ніж удень.
Вплив стресу: якщо ви постійно нервуєте, мозок зменшується в розмірах, тому не забувайте давати собі перепочинок.
12 пар – саме стільки черепних нервів виходить зі стовбура мозку. Вони відповідають за наші почуття — нюх, зір, дотик тощо.
Гендерні відмінності: мозок чоловіка, як правило, більший, але кількість сірої речовини не впливає на розумові здібності.
Як підтримувати та покращувати роботу мозку
Про це ми поговорили з завідувачем відділення – лікарем-неврологом неврологічного відділення з лікування хворих з НМК (ангіоневрологія) ДУ «Республіканський госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни», головним позаштатним неврологом Міністерства охорони здоров’я ПМР Жанною Бутенко.
Жанна Анатоліївна, спираючись на свій багаторічний досвід роботи з хворими, які страждають від недостатності мозкового кровообігу, пояснила, що про мозок необхідно дбати щодня, щохвилини. Для цього необхідно виконувати зовсім прості, але досить ефективні правила:
1. Збалансоване харчування. Тобто, треба включати до свого раціону продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти (риба, лляне насіння, горіхи), антиоксиданти (ягоди, шпинат, темний шоколад) та вітаміни групи В (цільнозернові продукти, листові зелені овочі). Важливо обмежити споживання насичених жирів та цукру, які можуть сприяти розвитку серцево-судинних захворювань і негативно впливати на діяльність мозку.
2. Важливе значення має фізична активність. Регулярні фізичні вправи сприяють покращенню кровообігу, що забезпечує мозок киснем та поживними речовинами. Дослідження показують, що фізична активність може знижувати ризик розвитку нейродегенеративних захворювань. Варто займатися хоча б 30 хвилин на день, включаючи кардіовправи, йогу або піші прогулянки.
3. Оскільки мозок теж потребує свого «спорту», то йому треба щоденні тренування. Наприклад, розгадуйте кросворди, грайте в шахи, вчіть нові мови або займайтеся іншими видами розумової активності. Це допоможе зміцнити нейронні зв’язки та покращити когнітивні функції.
4. Вкрай важливим для відновлення мозку є якісний сон. Під час сну відбувається обробка інформації, накопиченої упродовж дня, та видалення токсинів. Намагайтеся спати не менше 7-8 годин на добу та дотримуйтесь регулярного графіка сну.
5. Неабияке значення має соціальна активність, а це спілкування з іншими людьми, яке сприяє зниженню рівня стресу та покращенню емоційного стану; участь у соціальних заходах, волонтерська діяльність та підтримання дружніх стосунків. Все це позитивно впливає на здоров’я мозку.
6. І, звичайно, треба вчитися управляти стресом. Адже хронічний стрес негативно впливає на мозок, спричиняючи запалення та пошкодження клітин. Займайтеся медитацією, практикуйте глибоке дихання або інші методи релаксації, щоб знизити рівень стресу.
7. Обмежте гаджети – мозок любить паузи.
Спеціаліст зауважує, що регулярні медичні обстеження дозволяють виявити проблеми на ранніх стадіях. Тому лікарі рекомендують контролювати рівень артеріального тиску, холестерину та цукру в крові, адже ці фактори можуть сприяти розвитку захворювань мозку.
Також Жанна Анатоліївна радить звертати увагу на перші ознаки когнітивних порушень, такі як погіршення пам’яті, зміни у поведінці або труднощі з виконанням звичайних простих завдань. Раннє виявлення і відповідне лікування можуть значно покращити якість життя пацієнтів.
Уляна БОНДАРЧУК.
Фото avatars.mds.yandex.net