Після капітального ремонту я вже кілька разів побувала в цьому Будинку культури, маленький колектив якого зажив новим – вельми насиченим – життям. І ось – чергове запрошення в Рашків, на міжнаціональний фестиваль.
«Пором культури Рашків – Вадул-Рашків» об’єднав не лише ці населені пункти. Ініціатори фестивалю запросили гостей із 15 сіл Придністров’я та Молдови, що беруть участь у проекті ООН «Скарби скель Дністра», щоб показати все розмаїття й багатство культур народів, які відвіку живуть на обох берегах нашої головної річки. З самого ранку в Рашкові зустрічали делегацію за делегацією.
Нове життя Будинку культури
Доки всі знайомилися, вивчали програму фестивалю, господарі з гордістю показували, як змінилася будівля, яка ще рік тому була аварійною. «Сьогодні наш Будинок культури відповідає всім стандартам якості, – відзначив глава Рашківської адміністрації Олег Бершадський. – За це ми вдячні Євросоюзу, Посольству Польщі в РМ і керівництву Кам’янського району, які виділили величезну суму для проведення ремонту, а також селянам, що брали активну участь у виконанні робіт».
Директор Рашківського БК Ольга Артемова з задоволенням розповіла, що масові заходи тепер відбуваються щомісяця: новорічний вогник змінила Широка Масляниця, а після молдавського «Мерцишора» відзначили веселий День сміху. 23 лютого, 8 Березня, 9 Травня – жодна святкова дата не залишається без уваги колективу та членів художньої самодіяльності. А для сільської молоді в холі щонеділі проводяться дискотеки.
Об’єднавшись у чотири творчі колективи, два десятки селян різного віку співали й грали на музичних інструментах. Їхнє щире захоплення мистецтвом перетворює кожну репетицію на зустріч друзів, що пропонують художньому керівникові БК Петру Реу твори, які можна включити до репертуару, та ідеї концертних номерів, спільно розроб-
ляють і шиють сценічні костюми.
Рашківський БК повною мірою гідний своєї назви. Адже тут під одним дахом зосереджено декілька установ галузі, в тому числі Дитяча художня школа та бібліотека. «Масові заходи ми організовуємо та проводимо спільно. Юні художники під керівництвом наставників Дмитра Пушкаша й Алли Кирченкової допомагають створювати декорації. Бібліотекар Тетяна Крайнова бере участь у розробці сценаріїв. Готують оригінальні концертні номери колективи шкіл – загальноосвітньої та музичної. А завідувачка музеєм Ольга Сливка завжди експонує виставки відповідно до тематики заходів. Кожен із них, завдяки такій креативній співпраці, стає неповторним і надовго запам’ятовується», – поділилася секретами організаційної діяльності директор БК.
Минуле та сьогодення Рашкова
Яскраві спогади, поза сумнівом, залишаться і в учасників фестивалю «Пором культури», який стартував з екскурсії по Рашкову. У цьому старовинному селі навіть каміння дихає історією. А тому кожен із гостей побачив цього дня щось таке, що торкнулося серця, зацікавило та навіть заінтригувало.
З непідробним захопленням розповідала Ольга Сливка про минуле Рашкова: про козацьку фортецю, що височіла на Червоній скелі, про величні храми трьох релігій – православ’я, католицизму та іудаїзму, про джерело «Панська криниця», овіяне старовинними легендами, пов’язаними з іменами козацького ватажка Тимофія, сина гетьмана Богдана Хмельницького, і красуні Роксанди, доньки молдавського господаря Василя Лупу. Відомості про найяскравішу сторінку ХХ століття – життя та подвиг Героя Радянського Союзу Федора Жарчинського – зберігають експонати сільського музею.
Так і йшли екскурсанти від природного пам’ятника до рукотворного, дізнаючись про найважливіші події 600-річної історії Рашкова, вписані у славний літопис краю українцями, молдаванами, поляками, росіянами, євреями та представниками багатьох інших національностей.
У нинішньому столітті населений пункт, попри економічні труднощі, динамічно розвивається, поступово повертаючи собі статус одного з найкомфортніших сіл Кам’янщини. «За рахунок зовнішніх інвестицій і бюджетних коштів тут ефективно оновлюється інфраструктура. Село газифіковане. У полі зору влади – його повне забезпечення якісною питною водою, упорядковування доріг і вулиць, їх освітлення. У рамках держпрограми капвкладень передбачено ремонт шкільного спортзалу та харчоблока, – підкреслив глава державної адміністрації району та міста Володимир Бичков. – У Рашкові розвинена система просвіти, на хорошому рівні медичне обслуговування населення та побутові послуги, створено умови для відпочинку і культурного розвитку мешканців».
Зберігають та розвивають мистецтво і ремесла
Про це свідчив хол Будинку культури, в якому були представлені різні твори талановитих майстрів минулого та сучасності.
Картини з видами рідного села приголомшували точністю деталей і соковитістю фарб. Ось із зелені дерев виступає купол Свято-Троїцької церкви, а поруч торує по першому снігу шлях до костелу св. Каетана рашківчанин у санях. Руїни синагоги та Покровської церкви сусідять з живописними пейзажами, де є гори і річка, ліси і поля. На жанрових сценках – повсякденна праця дорослих і дитячі ігри. І все це – роботи учнів художньої школи.
Поруч із музейною експозицією «Бабусина скриня» розташувалися умільці Тамара Заболотна, Наталія Гончарук, Людмила Єрмакова, Надія Теленкевич. Часом їх роботи відрізняються від історичної спадщини лише яскравістю вишивальних ниток. А деколи використані абсолютно нова техніка рукоділля та найсучасніші матеріали. З вишитими хрестиком іконами сусідять роботи з бісеру, що дістали останніми роками величезну популярність. На ніжних мереживних серветках – сувеніри з природних матеріалів і м’які іграшки. Усе це і в ХХІ столітті прикрашає наші оселі, робить інтер’єри неповторними, привносить у них затишок. А скільки гарних дівчаток і милих пані прибуло на фестиваль у сорочках і блузах, розшитих квітковими та геометричними орнаментами, стилізованими під старовину та сучасними узорами!
Співпраця продовжуватиметься
На такому візерунчастому рушникові несли юні рашківчани рум’яний коровай – символ хлібосольної гостинності, зустрічаючи делегації представництва Європейського союзу та Посольства Польщі в Республіці Молдова. Меценати, які виділили понад 270 тисяч євро на капітальний ремонт сільського Будинку культури, і задоволенням відзначили, що установа тепер повною мірою відповідає своєму статусу. Тут можна проводити культмасові заходи різної спрямованості, в тому числі міжнародні, що і підтвердив фестиваль.
«У рамках програми «Підтримка заходів щодо зміцнення довіри» ми реалізуємо низку проектів, направлених на розвиток культурних, туристичних і добросусідських зв’язків між жителями населених пунктів, розташованих на скелястих дністровських берегах. Зустрічайтеся в цьому прекрасному Будинку культури зі старими друзями та знаходьте нових!» – звернувся до учасників фестивалю представник делегації ЄС в РМ Марко Геммер.
Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Молдові Бартоломей Зданюк відзначив, що Рашків зв’язаний із його країною не лише міцним історичним корінням. У селі й сьогодні живуть поляки, а етнічна Батьківщина допомагає їм у вирішенні життєво важливих питань. Не тільки Будинок культури, а й історичний пам’ятник «Панська криниця» був відремонтований за фінансової підтримки Польщі. Третій проект – створення в сільській лікарняній амбулаторії сучасних умов для медичного обслуговування не лише рашківчан, а майже 3 700 жителів навколишніх сіл. Дипломат виразив упевненість, що співпраця, націлена на поліпшення умов життя людей, на збереження історичної спадщини та розвиток культури, продовжуватиметься.
Полікультурна самобутність
Настала пора мешканцям різних сіл показати свої самобутні традиції. У яскравих декораціях: у біленькій хатинці з солом’яним дахом, обгородженій вербовим плотом, у старовинному інтер’єрі, де добротні різьблені дерев’яні меблі прикрашені тканими покривалами, а на розшитих оригінальними узорами серветках стоять глиняні горщики та глечики, розвернулися українські вечорниці. Під керівництвом Олени Хлистал учні Рашківської школи досконально вивчили традиції посиденьок, на яких дівчата рукодільничали та демонстрували свої кулінарні таланти, ворожили про долю, жартували з парубками. І співали, співали, нескінченно співали прекрасні фольклорні пісні.
Естафету народної творчості підхопили члени товариства польської культури «Ясна гура». Очолюване справжньою ентузіасткою Наталею Синявською, воно об’єднує жителів різних міст і сіл Придністров’я, які прагнуть зберегти свою національну ідентичність. От і на фестивальній сцені зустрілися юні артистки з маленького Слобода-Рашкова та солідний столичний колектив. Народні пісні змінювалися сучасними хітами. А шляхетний полонез змусив глядачів у залі спочатку зачаровано затамувати подих, а потім вибухнути овацією.
У нашому краю століттями в дружбі та злагоді мешкають представники багатьох народів, їхні традиції та звичаї змішуються, утворюючи полікультурний етнос. От і співають у Катеринівці старовинні та зовсім нові козацькі пісні російською й українською мовами.
Яскраву різноманітність молдавської культури демонстрували ансамблі з сіл Гидирим, Вадул-Рашків, Клімауци, розташованих на обох берегах Дністра. Зал сумував, слухаючи інструментальну музику, створену ще леутарами, готовий був пуститися в танок, почувши перші такти сирби та хори, підспівував, коли звучали ліричні дойни.
Упродовж дня тривав фестиваль, а завершився запрошенням побачитися через тиждень на правому березі Дністра – в молдавському селі Вадул-Рашків. Адже пором, навіть якщо він не реальний, а культурний, повинен рухатися, дотримуючись розкладу.
Тетяна ГРИЦЮК.