Напередодні Дня Республіки вже стала традиційною зустріч Президента Вадима Красносельського з представниками засобів масової інформації. Журналісти в такий спосіб мають можливість почути відповіді на запитання, що цікавлять не тільки придністровців. Зокрема, про подальший розвиток республіки, про виклики, що супроводжують життя нашої країни, та багато іншого.
З нагоди 35-річчя Придністров’я до цієї розмови особливий інтерес виявили як вітчизняні фахівці мас-медіа, так і гості з Молдови та Росії. Про що йшлося та на які теми робив акценти Президент – читайте в нашому матеріалі.
Одним із перших, наболілих, пролунало питання про газову кризу, з якою республіка зіткнулася на початку 2025 року. Президент наголосив, що розвиток цієї ситуації став наслідком заморозки переговорів у форматі «5+2». На сьогодні відсутній ефективний майданчик для обговорення з молдавською стороною спірних моментів, пов’язаних, зокрема, з економічними, енергетичними, митними, соціальними напрямами.
Наслідки нестабільного постачання газу до Придністров’я на початку року відчуваються досі, особливо постраждали великі економічні агенти, енергоємні підприємства. У таких умовах життєво важливо було зберегти промисловий потенціал та ритмічність фінансових надходжень до бюджету для виконання соціальних зобов’язань. Підприємства одержали всю можливу підтримку з боку держави, проте ситуація, як і раніше, залишається складною. Як наголосив Президент, Фонд розвитку було скорочено з метою економії бюджетних ресурсів, як і низку інших значущих програм різних напрямків.
Ті, хто організував газову кризу, припускали, що вона спровокує хаос: що не працюватимуть лікарні, дитячі садки, школи, установи виконання покарань тощо. Придністров’я заздалегідь підготувалося до цього сценарію. Була виконана серйозна робота, зокрема і щодо забезпечення соціально значущих об’єктів альтернативними джерелами енергії, рідким паливом та відновлюваними ресурсами.
«Ми продовжуємо рухатися в цьому напрямі й уже досягли певних успіхів. Дуже хочеться вірити, що така ситуація не повториться. А якщо й повториться – ми готові, – наголосив Вадим Красносельський. – Головне, щоб люди відчували впевненість у завтрашньому дні. Ми робимо все можливе для цього».
Доречно й особливо важливо відзначити зростання ролі внутрішніх інвесторів щодо розвитку відновлюваної енергетики, зокрема, у виробництві електроенергії з сонячного світла. Для сучасного Придністров’я перехід на альтернативні джерела енергії перестав бути експериментальним проектом – це стає реальною та необхідною програмою. Глава держави звернув увагу на той факт, що генерація електроенергії в перспективі може суттєво змінитися. Сонячна енергія за належних інвестицій та розвитку інфраструктури цілком здатна покривати понад 50 % потреб побутових споживачів електроенергії.
«Ми працюємо з колегами з Російської Федерації, «Молдовагаз», із посадовими особами Молдови для того, щоб надходження газу до нашого регіону не припинялося, щоб він надходив для потреб підприємств, населення та вироблення електроенергії. Я поки що не бачу висловлювань тих чи інших посадових осіб, хто приймає рішення, що подачу буде припинено. Навпаки, є позитивні погляди щодо збереження балансу в Придністров’ї, з точки зору забезпечення енергоносіями», – додав Президент.
Докладніше зупинилися на роботі системи освіти в умовах обмеженого постачання енергоресурсів. Використання альтернативних джерел опалення, таких як твердопаливні котли, вимагає кваліфікованого підходу та правильної їх експлуатації для забезпечення безпеки дітей та педагогів. Наприклад, у Кам’янці успішно пройшов апробацію твердопаливний прилад виробництва НВ ЗАТ «Електромаш». Однак, забезпечити всі 158 шкіл Придністров’я індивідуальними котлами – завдання не тільки вкрай затратне, а й фізично складне. Проте забезпечити теплом ключові навчальні центри цілком реально, висловив думку Вадим Красносельський. Перерозподіл учнів і вихованців за необхідності дозволить зберегти динаміку навчального процесу.
Журналісти цікавилися питанням щодо запровадження автоматизованої системи оплати проїзду на міських маршрутках. Адже раніше діяльність у галузі пасажироперевезень часто залишалася поза чітким контролем: не було ясності, який пасажиропотік у тому чи іншому населеному пункті, скільки доходів одержують перевізники та, відповідно, чи пропорційні податки надходять до бюджету держави.
Президент звернув увагу присутніх на те, що валідатори (пристрій для обліку будь-чого) необхідні для прозорого обліку, визначення реальної кількості пасажирів та обсягу доходів, для розрахунку фактичних податкових зобов’язань. Тільки після одержання достовірної картини про стан справ у галузі, можна приймати обґрунтовані рішення про надання податкових чи інших пільг, робити перегляд маршрутної мережі.
«Мета цих змін – не покарання, а перехід до цивілізованих та чесних відносин між державою та перевізниками. Йдеться про створення чітких і прозорих, справедливих правил гри, в яких і бізнес, і держава розуміють свою відповідальність та діють у рамках закону», – визначив позицію держави Вадим Красносельський.
Напередодні ювілею республіки приділили увагу й здобуткам країни. За словами Глави держави, незважаючи на зовнішній тиск та економічні труднощі, Придністров’я за ці роки змогло сформувати та зміцнити саме поняття державності, вибудувати повноцінну систему управління, правопорядку та громадської безпеки, реалізувати соціально-економічні програми. Важливо наголосити, що Придністров’я залишається територією з одним із найнижчих рівнів злочинності в регіоні.
Зміни, що відбуваються в республіці, доступні до огляду. У той же час вони могли б відбуватися вищими темпи, якби на виконання програм розвитку не впливали зовнішні чинники. Та навіть у таких умовах триває реалізація окремих проектів. Лише за останні роки в межах програми Фонду капітальних вкладень було збудовано або відремонтовано близько 600 об’єктів: школи, дитячі садки, заклади охорони здоров’я, спортивні майданчики, парки, житлові будинки та об’єкти ЖКГ.
Позитивного впливу на стан справ можуть надати нові залучення інвестицій. Державі потрібні ресурси для модернізації та запуску нових виробництв, зростання доходів населення.
На сьогодні та в найближчій перспективі бюджетні ресурси спрямовуватимуться виключно на фінансування вже розпочатих робіт. Усі об’єкти, що перебувають на стадії будівництва чи реконструкції, будуть завершені. За таких обставин реалізація нових проектів безпосередньо залежатиме від наповнюваності бюджету. На особливому контролі перебувають заклади охорони здоров’я. Насамперед йдеться про Республіканську клінічну лікарню.
«Фонд капітальних вкладень, звичайно, розвивається безперебійно. І плани ми маємо. Просто вони розглядатимуться вже з огляду на наші можливості. Проте об’єкти, які розпочато, будуть закінчені. Йдеться переважно про галузь охорони здоров’я. На території РКЛ – інфекційна лікарня, кардіовідділення, станція переливання крові, харчоблок та їдальня, а також багато інших дрібних об’єктів на її території. Це також інфекційне відділення та адміністративна будівля. А ще – поліклініки у Слободзеї, Григоріополі, лікарня у Кам’янці. Дуже велика проблема зі станцією швидкої допомоги в Тирасполі. Коробку піднято, треба її закінчувати. Ці об’єкти, звичайно, ми доводитимемо до завершення, а нові вже залежатимуть від надходжень до бюджету та від ліквідації тих кризових явищ, які насправді мають місце у Придністров’ї», – сказав Президент.
Серед реалізованих нині проектів – будівництво симуляційного освітнього центру, поліклінік, шкіл, лікарень та інших соціально значущих об’єктів.
Складна економічна ситуація впливає на всі сфери життя, зокрема й на охорону здоров’я. Одним із найбільш чутливих напрямків є програма лікування за кордоном. В умовах нестачі вузькопрофільних фахівців, обладнання та потужностей усередині республіки, пацієнти, які потребують складних і високотехнологічних втручань, змушені лікуватися за межами Придністров’я.
З 2018 року близько 5 тис. осіб отримали медичну допомогу за кордоном. Понад 2 тис. з-поміж них страждали на серцево-судинні захворювання, зокрема потребували високотехнологічних операцій, таких як шунтування, стентування та інші види кардіохірургічного втручання. У поточному році виконано вже понад 200 подібних операцій, і ця робота продовжується.
Вадим Красносельський звернув увагу на активний розвиток і власної медичної бази. Наприклад, у Республіканській клінічній лікарні освоєні сучасні методи протезування суглобів. Ці операції проводяться нашими хірургами, вже успішно виконано сотні втручань. Таким чином, стратегія держави полягає в тому, щоб поетапно нарощувати власний потенціал в охороні здоров’я, інвестувати у підвищення кваліфікації лікарів та обладнання, але при цьому не відмовлятися від життєво необхідної допомоги за межами республіки там, де це справді необхідно.
Говорили й про зміни в системі освіти, яких зазнали наші заклади. Держава змістила акценти на підвищення якості освіти в сільській місцевості. З цією метою й ухвалено рішення про укрупнення шкіл та створення освітніх центрів. Процес поетапний, він був заздалегідь продуманий. Насамперед закупили шкільні автобуси для організованої доставки дітей. Після цього розпочалася поступова реформа: десь було перенесено старші класи, а молодші (з 1 по 4 класи) збережені на місці. Це зроблено, щоб не руйнувати шкільну мережу, а навпаки – зміцнити її, зберегти зв’язок школи з місцевою громадою.
Не секрет, що існує певна напруга в кадровому забезпеченні системи освіти. Як пояснив Президент, щоб вирішити цю проблему, кілька років тому було запущено відповідний механізм. Усі студенти, які навчаються на бюджетній основі у Придністровському державному університеті та середніх спеціальних навчальних закладах, зобов’язані після закінчення навчання відпрацювати за розподілом протягом встановленого терміну. Це стосується не лише освіти, а й охорони здоров’я та інших ключових галузей. Якщо випускник відмовляється працювати в тому чи іншому напрямку, він зобов’язаний відшкодувати державі кошти, витрачені на його навчання. Такий підхід зміцнює відповідальність та створює реальні можливості закріплення молодих спеціалістів у системі.
«Звичайно, важливо не тільки залучати, а й зацікавлювати, щоб утримати вчителів. Це можливо через систему пільг – заробітну плату, допомоги, надання житла. Робота в цьому напрямку триває, та зробити доведеться ще багато. Ми розуміємо, що без кваліфікованих освітян школа втрачає сенс. Тому забезпечення кадрами – ключове завдання держави», – наголосив Президент.
Глава держави також поділився враженнями від спілкування з придністровською молоддю, яка має продовжити розвивати та зміцнювати республіку.
«Можу впевнено сказати: у нас дуже хороша, розумна, діяльна молодь, – зауважив він. – Молоді люди Придністров’я відгукуються на важливі теми, розуміють цінність своєї землі, народу. Серед них не потрібно спеціально вести кампанію з патріотичного виховання, вони самі цього прагнуть, треба тільки дати правильний орієнтир, чесно пояснити, в чому суть придністровської ідентичності. Придністровський народ – народ-захисник, народ-трудівник, народ-переможець. Його зігнути, зламати неможливо. Коли молодь усвідомлює це, вона сама хоче бути частиною цієї історії та продовжувати її».
Розвиваючи тему, Вадим Красносельський повідомив, що 2026-й також, як і рік, що минає, оголошено Роком придністровського народу. У центрі уваги знову буде популяризація історії, зміцнення культурної ідентичності та патріотизму, а також збереження фундаментальних цінностей, що згуртовують суспільство навколо ідей національної єдності та незалежності.
Завершуючи спілкування з журналістами, Президент побажав придністровцям не піддаватися на провокації, не слухати голослівні заяви тих, хто використовує інтернет чи ЗМІ для розпалювання ворожнечі та руйнування нашої державності.
Наш народ, трудящий і творчий, заслуговує на визнання своїх прав і своєї незалежності. Ми, придністровці, довели, що можемо не лише виживати, а й розвивати свою державу, не ставлячи її інтересів на службу чиїхось політичних амбіцій. Ми маємо повне право на свою територіальну незалежність та визнання», – переконаний керівник держави.
Ірина МАСЛОВА.
Фото president.gospmr.org