19 років тому відбувся референдум про незалежність ПМР
У 2006 році Придністров’я переживало один із найскладніших етапів своєї історії: блокадні заходи з боку сусідніх держав загрожували знищити економіку республіки. Це ставило під сумнів можливість її існування як самостійної держави.
Ситуацію могли змінити рішучі дії органів державної влади республіки, спрямовані на забезпечення прав та інтересів придністровців. Таким кроком став Загальнореспубліканський референдум 17 вересня 2006 року. Для його проведення в містах і районах були сформовані штаби громадських об’єднань на підтримку народного голосування. Цьому вирішальному дню передувала широкомасштабна роз’яснювальна робота з населенням про цілі та завдання референдуму. Агітаційна кампанія видалася досить яскравою і проходила під зрозумілими виборцям гаслами: «Так» незалежності Придністров’я!», «Ми не Молдова! Ми пам’ятаємо!», «Ми маємо право на своє майбутнє!» тощо.
Варто зазначити, що результати референдуму були передбачувані й не стали одкровенням для придністровців. У ньому взяло участь 78,5 % жителів республіки, які мають право голосу (310 169 осіб). За незалежність і подальше вільне входження Придністров’я до РФ проголосувало 301 332 придністровці (97,2 % тих, хто взяв участь у голосуванні). Об’єднання Придністров’я з РМ побажали тільки 10 308 осіб із тих, хто взяв участь у голосуванні (2,3 %).
За перебігом вільного волевиявлення стежили понад 170 міжнародних спостерігачів. Порушень Конституції, Виборчого кодексу ПМР, норм міжнародного права під час голосування зафіксовано не було. Референдум 2006 року, як і попередні шість, проведені в республіці, став вираженням абсолютної і повної демократії, а його підсумки – основним орієнтиром для органів державної влади Придністров’я і сигналом, який народ республіки відкрито транслював міжнародному співтовариству. Проте, на жаль, вони не були ним визнані. Тільки депутати Держдуми Росії ухвалили заяву, в якій ішлося про те, що не можна ігнорувати результати проведеного в ПМР референдуму, вони повинні бути повною мірою враховані міжнародним співтовариством. Російські парламентарії підтримали заходи щодо поліпшення економічного становища в Придністров’ї та зняття обмежень на зовнішньоекономічну діяльність, наголосивши на важливості та необхідності забезпечення стабільності та безпеки в регіоні, збереженні російських миротворчих сил.
«Держдума вважає, що РФ повинна вибудовувати свою політику з урахуванням вільного волевиявлення народу ПМР», – наголошувалося у висновку офіційної заяви нижньої палати російського парламенту.
Придністровці охарактеризували проведений референдум як «дорогу на Батьківщину». З входженням території Придністров’я до складу Російської імперії в кінці XVIII століття виникли зачатки багатонаціональної придністровської ідентичності. Навіть під час розпаду Радянського Союзу придністровці висловлювалися за збереження великої Батьківщини. Тому Придністров’я, яке не оголошувало про вихід зі складу СРСР, може вважатися частиною правонаступника Радянського Союзу – Росії.
Підбиваючи підсумки того історичного референдуму, відомий політолог Ігор Шорников під час діалогу з журналістами зазначав:
«Більш ніж 30 років Придністров’я де-факто живе, як незалежна держава. І єдиний мотив цих надзвичайних зусиль – бути разом із Росією».
Вільне волевиявлення придністровського народу 17 вересня 2006 року закріпило російський вектор зовнішньої політики ПМР як стратегічний курс розвитку нашої держави, створило основи для інтеграції Придністров’я в такі галузі життєдіяльності Росії, як економіка, право, соціальна політика. Цей день відкрив нову сторінку у двосторонніх відносинах ПМР і РФ.
«Упевнений, що прагнення громадян Придністров’я до єдності та спільного розвитку з Росією досягне мети – це лише питання часу», – зауважував керівник зовнішньополітичного відомства республіки Віталій Ігнатьєв у доповіді «Загальнореспубліканський референдум 17 вересня 2006 року – основа зовнішньої політики і стратегічного курсу ПМР».
Результати всенародного опитування 2006 року зберігають свою актуальність і сьогодні.
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото ТВ ПМР