МОЯ СІМ’Я – МОЯ СИЛА
Президентським указом 2026-й, так само, як і нинішній 2025-й, оголошений Роком придністровського народу. За всю історію на його долю випало чимало випробувань. Не беруся судити, наскільки складними були часи, в яких не жив, тому розповім про «лихі 90-ті».
Досвідчені люди стверджують: хто пройшов крізь сито й решето «окаянних дев’яностих», тому вже ніякі труднощі не страшні. Придністров’я завжди жило нелегко, але ті, хто кажуть, що зараз «ну просто край», або не жили в 90-ті, або забули, як жили в той «прекрасний» час. І нам є що і з чим порівняти. Зарплата в бюджетній галузі в перерахунку становила 5-7 доларів, та й то з багатомісячними затримками. Дружина, яка все життя пропрацювала в системі дошкільної освіти, добре пам’ятає меню дитячих садків 90-х і бачить теперішнє. Батьки, які нині висловлюють невдоволення та претензії до меню, нині й не знають, що у ті ж 90-ті їли перловку та ячну кашу. А ви коли-небудь викуповували власну машину у бандитів? Нонсенс, скажете ви? Та ні, звичайна справа для останнього десятиліття XX століття. Спочатку в тебе викрадуть машину, а потім вимагають за неї викуп. Ех, чого тільки не було, згадувати страшно…
Кажуть, душа того чи іншого народу втілюється в мові, пісні та… кухні. З однією з найулюбленіших страв у нашій родині пов’язана певна сімейна історія. Наш «осередок суспільства» народився наприкінці 80-х років. У Тираспольському ЗАГСі путівку у світле майбутнє видала ніхто інший, як нинішній заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва, тоді Шклярова, яка того часу очолювала цю установу. У 90-му народився син.
Одним із найпомітніших соціальних явищ Тирасполя у 90-ті була так звана «Алея виживання» в мікрорайоні «Октябрський». Як відомо, у той час всі торгували, причому, не стільки заради заробітку, а щоб елементарно вижити. На продаж виносили все з арсеналів «застійного» радянського минулого – кришталь, килими, посуд, інше домашнє начиння. Так от, торгові ряди, якщо розстелену вздовж тротуарів клейонку можна ними вважати, цієї самої алеї простягалися з двох боків від колишнього ресторану «Тернопіль» (тепер це супермаркет «Шериф») до пам’ятника авіаторам, так званого «літака».
Дружина десь вичитала рецепт картоплі в керамічних горщиках, дуже хотіла вразити мене новою стравою. Картопелька була, а от такого посуду в інфляційний період початку 90-х, коли радянська торгівля «спочила в Бозі», а капіталістичний її аналог ще не став на ноги, було вдень з вогнем не знайти. Пішли на «алею», і тут помітили худеньку стару, яка, крім іншого, продавала два керамічних горщики, точнісінько, як на малюнку з кулінарної книги. Слово за слово, що почому. «Та не продавала б, якби чоловік не помер, пенсії на «комуналку» не вистачає». У такій ситуації торгуватися було соромно, хоч і самі «крезами» не були. Вдарили, як то кажуть, по руках, домовилися про ціну, що задовольнила і продавця, і покупців.
Ще не раз, проходячи вздовж «алеї виживання», зустрічалися з цією жінкою, познайомилися ближче. З кожним разом асортимент товарів, що вона реалізовувала, поповнювався та розширювався, зокрема і горщиками, яких було всього шість, мабуть, пенсіонерці було вже зовсім важко виживати. Пізніше, коли тих, хто торгував на тій алеї, перемістили на відкритий ринок «Колкотовий», названий в народі «Яма», наш зв’язок перервався. А от придбані шість горщиків залишилися і стали мало не сімейною реліквією, що нагадує про важкі 90-ті, про час нашої щасливої молодості. З них я, як і раніше, смакую завжди з любов’ю приготовану «Картоплю в горщиках».
А для цього треба: почистити картоплю, розрізати її краще на великі шматочки (дольки). Якщо ж картопля дрібна, то не розрізати зовсім. Паралельно готується засмажка без томатів. Нарізані цибуля і морква обсмажуються не до золотистого кольору, а пасеруються. Сюди ж додається м’ясо, бажано свинина. Шматочки мають бути не пісні. Найкраще смакуватиме шийна частина. Можна і реберця, але не надто жирні. Їх необхідно обсмажити.
Нут, який на нашій «милій малій батьківщині», в Одеській області, називають «нагут», необхідно попередньо (менше ніж на добу) замочити в холодній воді. Якщо ж раптом забули це зробити, можна помістити його на дві години в гарячу воду з обов’язковим додаванням дрібки соди. Трохи проварити, проте це додаткові, непотрібні «заморочки».
Пропорції страви: картопля і нут 1:1, однак їх можна варіювати за смаком і уподобаннями. Всі інгредієнти – картопля, нут, м’ясо з засмажкою – перемішуються. Для гурманів можна додати прованські або італійські трави, які продаються у будь-якому супермаркеті. Посолити, поперчити цю неоднорідну суміш за смаком і покласти в керамічні горщики. Залити бульйоном або водою (на рівні більше половини).
Потім необхідно приготувати тісто, що використовується для антуражу замість кришечок. Найпростіший спосіб – взяти шматочок готового. Інший варіант – виготовлення пісочного, кожна господиня має власний рецепт, свій не стану нав’язувати. Розкачане тісто (шматок круглої форми) водночас має бути не дуже тонким, щоб не порвалося. Інакше кажучи, товще, ніж на вареники (хто знається на цьому). Потім цим кружечком щільно накриваємо керамічні горщики.
Закладаємо всі приготовані таким чином горщики в духовку приблизно на півтори години. Встановлюємо температуру 180 градусів. Один горщик залишаємо відкритим, без кришки з тіста, як своєрідний індикатор. Це необхідно для того, щоб періодично спостерігати за ступенем готовності страви. У разі, якщо починає підгоряти або залишилось мало води, потрібно знизити температуру в духовці до 150 градусів. Тоді страва, що готується, починає «томитися».
І вуаля, горщики готові до подачі на стіл кожному їдцю окремо. Цю страву краще готувати в холодну пору року. З нею, безумовно, смакуватимуть мариновані огірочки, солоні помідори або квашена капустка зі шматочками сала. Для настрою не завадить чарочка-друга «доброї горілки» або «пахар де вин» і не один.
У тихій та затишній сімейній атмосфері, за спільним столом картопля в горщиках з усім супутнім стає вже не просто стравою для втамування голоду, а чимось більшим, по суті, справжньою кулінарною розкішшю. А ще спогадом про 90-ті, коли ми були молодими.
Сергій ХОХЛОВ.
Фото pinterest.com