Охорона атмосферного повітря є одним із найважливіших завдань, вирішенню якого останнім часом приділяється особлива увага у всьому світі.
Від того, чим ми дихаємо, яку воду п’ємо, і на якій землі вирощуємо урожай, залежить стан здоров’я населення не тільки великих, але і малих міст. Постійний моніторинг стану атмосферного повітря у всьому світі виконує Гідрометеослужба. У нашій республіці теж є стаціонарні пости, які працюють за програмою відбору проб у строго встановлений час згідно з міжнародними вимогами в Тирасполі, Бендерах і Рибниці, де аналізується стан атмосферного повітря на вміст у ньому пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, формальдегіду та фенолу. Спостереження проводяться регулярно на 9 стаціонарних постах о 7:00, 13:00 і 19:00. Оперативна обробка проб – до 10-ї години, передача проб з лабораторій у відділ – до 10 год. 30 хв. Там же розраховують отримані результати відбору й визначають фактичний рівень забруднення цих міст. Спільно з синоптиками випускається прогноз рівня забруднення, а за необхідності приймається рішення про штормові попередження. Тільки за минулий рік було відібрано і проаналізовано 32 372 проби. Виявлено, що основним постійним джерелом забруднення атмосферного повітря в наших містах є автотранспорт і лише потім – промислові підприємства.
Починаючи з другої половини березня поточного року в Тирасполі почастішали випадки розповсюдження різких неприємних запахів. Жителі міста скаржилися на запах хімії, спаленого кабелю. Подібні явища (крім центральної частини міста) спостерігалися в мікрорайонах Жовтневий і Червоні казарми. Причому викиди в повітря фіксувалися з 20-ї і до 06-ї години ранку. Варто зазначити, що це відбувалося тоді, коли стаціонарні пости спостереження за забрудненням атмосфери не відбирали проб повітря. Цей факт свідчить про те, що викиди здійснювалися свідомо і цілеспрямовано.
А от з якою метою і хто подібним чином бешкетував, розібратися відразу не вдалося й ось чому. По-перше, викиди відбувалися у певні дні. Запахи в місті відзначалися в безвітряні дні або при слабкому північно-західному вітрові. Щоб швидко визначити джерело забруднення, потрібно майже моментально організувати виїзд з приладами та обладнанням в нічний час туди, де спостерігався різкий запах. Але як би швидко не реагувала служба екології, часу все одно не вистачало на те, щоб по гарячих слідах визначити місце викиду. Досить було хоч трохи змінитися напрямку і швидкості вітру, як ситуація зазнавала великих змін. Для пошуку порушників були залучені не тільки сили екологів, виїзна лабораторія, держслужби екологічного контролю і навколишнього середовища, але й міліції.
Попри складність поставленого завдання, вже у квітні кілька джерел викиду шкідливих речовин в атмосферу виявили в Тирасполі співробітники міліції та Державної служби екологічного контролю й охорони навколишнього середовища Придністров’я. У районі Нахаловки, в одному з приватних домоволодінь було викрито звалище виробничих відходів. Пізніше виявили ще шість точок, в яких люди з заниженим соціальним статусом проводили термічну обробку зібраних на звалищі текстолітових плат і старих кабелів, вилучали мідь, алюміній та інші кольорові метали, а потім здавали їх у пункти приймання. Випалювання текстолітових плат і кабелів з метою видалення ізоляції і було причиною неприємних запахів і скарг жителів міста. За сприяння Служби екологічного контролю ці точки були ліквідовані, а ті, хто займався протиправними діями, понесли адміністративну відповідальність.
На превеликий жаль, цей випадок є ще одним доказом того, що ми мало уваги приділяємо вихованню екологічної культури населення та дітей зокрема. Достатньо вийти на берег Дністра, малих річок, струмків і балок, щоб побачити гори сміття та відходів, як промислового, так і приватного характеру. Прибирання захаращених територій із залученням екологічних організацій і школярів, як показує життя, недостатньо для того, щоб підвищити рівень екологічної культури населення. Тут потрібен комплексний підхід, що включає організацію місць збору та можливість сортування сміття не тільки в містах, а й у прилеглих до них парках, пляжах і місцях скупчення відпочивальників. Адже чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. І головне – необхідно виховувати у молоді почуття сорому за хамське ставлення до природи та поняття того, що незнання законодавства – ще не привід порушувати його і завдавати шкоди навколишньому середовищу.
Екологи попереджають, що спалювання відходів завдає серйозної шкоди здоров’ю населення і навколишньому середовищу. У результаті горіння відходів виділяються канцерогенні речовини, які є згубною отрутою для людини. Навіть звичайний дим багаття з лісового хмизу містить десятки токсичних речовин, концентрація яких у сотні разів перевищує допустимі норми окису вуглецю, фенолів, оксидів азоту тощо. Навіть одна година перебування біля диму звичайного багаття за ступенем шкідливості рівнозначна п’яти годинам перебування на міській автомагістралі. Є таке припущення, що одна з причин низької тривалості життя первісних людей (а вона була в два-три рази менша, ніж у сучасної людини) був дим багать. А ми в цивілізованих умовах створюємо додатковий токсичний вплив на самих себе і навколишнє середовище, розводячи небезпечні вогнища або спалюючи все, що попадеться під руку. Може виникнути запитання: куди ж подіти відходи без вогнищ? Відповідь проста: синтетичний побутовий непотріб – в сміттєві контейнери, а всі рослинні рештки – в землю!
Слід пам’ятати, що під час встановлення антициклонального типу погоди, коли розсіювання і самоочищення повітря вкрай слабке, шкоди здоров’ю й природі завдається найбільше. А Придністров’я досить часто опиняється під впливом гребнів Азорського антициклону. Усі ці фактори та ще й ми, часом несвідомо, своєю поведінкою погіршуємо ситуацію. Тож не забруднюймо повітря наших міст.
Право громадян Придністров’я на безпечне життя і здоров’я гарантується Законом «Про охорону навколишнього середовища». Порушення цього закону тягне за собою встановлену законодавством дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Василь КУДИМА.